| Седмиця 21-а після П’ятидесятниці. Глас 3. |
 Посту немає.
|
Апостола Якова
, брата Господнього по плоті (бл. 63). 
Прп. Якова Боровицького, Новгородського чудотворця (бл. 1540).
Свт. Ігнатія, патріарха Константинопольського (877-878). Прп. Єлисея Лавришевського (бл. 1250).
Сщмчч. Миколая, Володимира, Олександра, Миколая, Єміліана і Созонта пресвітерів (1937). Прмц. Євфросинії (1942).
Євангельські Читання
Флп., 248 зач., IV, 10-23. Лк., 52 зач., X, 22-24 – за понеділок і за вівторок (під зачало): Кол., 249 зач., I, 1-2, 7-11. Лк., 55 зач., XI, 1-10. Ап.: Гал., 200 зач., I, 11-19. Мф., 56 зач., XIII, 54-58.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь дав молитву спільну для всіх, поєднавши у ній всі потреби наші, духовні та тілесні, внутрішнє та зовнішнє, вічне та тимчасове.
Але оскільки в одній молитві не можна поєднати всього, про що доводиться молитися Богу у житті, то після молитви спільної дане правило на випадок особистих прохань: “просіть, і дано буде вам; шукайте, і найдете; стукайте і відкриють вам”.
У церкві Божій так і робиться: християни всі спільно моляться про спільні потреби, але кожен особисто висловлює перед Господом свої потреби. Спільно моляться у храмах за встановленим порядком, яке є нічим іншим, як пояснення і у різних видах висловлена молитва Господня, а приватно, вдома, кожен як вміє просить Господа про своє.
І в храмі можна молитися про своє, і вдома можна молитися про своє, і вдома можна молитися спільною молитвою. Про одне тільки треба турбуватися, щоб, коли стоїмо на молитві, вдома чи у церкві, у нас на душі була справжня молитва, справжнє звернення та піднесення розуму і серця нашого до Бога. Як хто зуміє, нехай робить так.
Не стій, як статуя, і не бурмочи молитов, як заведена машинка, що грає пісні. Скільки не стій так і скільки не бурмочи, немає у тебе молитви, коли розум блукає і серце повне повсякденних клопотів. Уже якщо стоїш на молитві, налаштувався на неї, що вартує тобі і розум та серце залучити сюди ж?
І мани їх, навіть якщо вони почали упиратися. Тоді складається молитва справжня, яка приверне милість Божу і Божу обітницю: просіть і дасться. Не дається часто тому, що немає прохання, а тільки благальне становище.
