5 листопада Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій відзначає 75-річний ювілей.
З цієї нагоди публікуємо 20 головних порад Блаженнішого Митрополита Онуфрія
Читати також: Інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Онуфрія про пастирське служіння, сучасну Церкву та нашу історію. ВІДЕО
Ангел хранитель радіє нашим добрим справам і засмучуватися, коли ми робимо зле. Ми повинні намагатися жити так, щоб ангели раділи нашому життю.
Щоб ухилятися від гріха, людина повинна знати, що таке воля Божа. Цьому ми навчаємося від своєї совісті, і цьому ми повчаємося зі Святого Письма.
Той чоловік, який постійно має в устах і в серці, який з’єднаний з покаянням, є важкодоступним для темних сил, тому що молитва захищає його.
Сьогодні відповідальні, непрості часи, проте в ці часи слід бути уважним до себе самого. Щоб політичні пристрасті, людські мудрування не збили нас зі шляху правильної віри. Якщо будемо берегти свою віру в чистоті, намагатися жити по вірі, то Бог пошле нам мир та спокій. Якщо ж ми поринемо у вир людських пристрастей, ворожнечу, протистояння, то, звичайно, зіб’ємось з Божої дороги, і це до добра не приведе.
У вмінні терпіти ближнього полягає мудрість життя. Слід сприймати ближнього таким, який він є. Хочеш, щоб він був кращим? – Молись за нього. Бог може зробити його краще. Так проявляється християнське терпіння.
Як без повітря людина задихається, так і душа, яка не має молитви, стає мертвою і байдужою.
Молитва потрібна не Богу, вона потрібна нам, будучи ніби духовним киснем, без якого людина гине. Ця бесіда з Богом відкриває в людині джерела життя.
Одне – це коли люди проливають кров за Христа, друге – коли вони терплять образи заради своєї віри. Такі люди отримують вінець безкровного мучеництва.
Думки, наповнені любов’ю, милосердям, терпінням, повагою, приваблюють Божу благодать, а ті, що таять в собі злість, ненависть, гординю – відганяють. Якщо нас переповнюють думки злоби, ненависті, гордині – це символ того, що образ Божий в нас пошкоджений.
Сьогодні ми особливо повинні жити за християнськими законами, а не за законами цього світу. Не потрібно дивитися як живе світ, в ньому панують дещо інші правила.
Якщо немає благодаті Божої, то людину можна помістити в найпрекрасніше місце, оточити всіма благами світу, а вона все одно буде нещасною.
Чим більше людина збирає земних благ, тим більше приходить у відчай, тому що вони не приносять духовної радості. Можна зібрати всі скарби землі і скласти їх перед собою, і бути при цьому найнещаснішою людиною.
Скорботи – це духовний урок, за допомогою якого людина пізнає свою неміч і силу Божу. І чим скорбота важче, тим цей урок глибше для людини. Єдине, що від нас вимагається, щоб ми переносили ці скорботи з терпінням і з вдячністю Богу.
Не потрібно чекати. Великі історії – справи великих людей, а ми маленькі люди. І повинні творити маленькі справи.
Любов до ворогів не дається легко, але ми повинні з допомогою молитов, читання Святого Письма, самопримусу і терпіння боротися з собою і прощати кривдників.
Нам під час свого земного життя потрібно подбати про те, щоб мати пристойне вбрання для душі. Наш душевний одяг бруднить гріх. Згрішивши, потрібно відразу ж покаятися перед Богом.
Мужність — це рух проти течії. Як відомо, тільки мертва риба безперешкодно тече, куди тече річка, а жива риба тече вгору, до чистого джерела. До справжньої мужності здатний тільки той, хто здобув хоч якусь міру смирення.
Кажуть, у християнстві багато заборон, але це не так. Все можна, але в міру і з розумом. Святі нам показують, наскільки мало нам насправді потрібно для життя.
Якщо чоловік уважний до себе, проводить порядне життя за заповідями Божими, то він відчуває присутність Бога в собі, і поруч з собою, і у всьому Всесвіту.
Кожна людина є посудом благодаті Божої. Доторкнися до людини – і ти доторкнешся до благодаті Божої.
