| Седмиця 7 після Пасхи. | Пісний день. |
| Мч. Феодота Анкірського і мцц. семи дів: Олександри, Текуси, Клавдії, Фаїни, Євфрасії, Матрони та Юлії (303). Мчч. Петра, Діонісія, Андрія, Павла та мц. Христини (249–251). Мчч. Симеона, Ісаака і Вахтисія (IV). Мчч. Іраклія, Павлина та Венедима. Мчч. Давида і Таричана (693) (Груз.). Пам’ять свв. отців семи Вселенських Соборів. Прп. Макарія Алтайського (1847). Прав. Іоанна Кормянського (1917). Св. Михаїла Виноградова пресвітера, спов. (1932). Сщмч. Василія Крилова пресвітера (1942). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь говорить святим апостолам перед стражданнями: “незабаром не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене” (Ін.16:16). Страждання Господа і смерть так вразили святих апостолів, що очі розуму їхнього затьмарилися, і вони не стали бачити Господа як Господа; сховалося світло, і вони сиділи в темряві гіркій і томливій. Темряву цю розігнало світло Воскресіння Христового, – і вони знову побачили Господа.
Так слова Свої пояснив Сам Господь: “ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви печальні будете, але печаль ваша в радість буде” (Ін.16:20). Кажуть, що і всяка душа на шляху до досконалості зазнає подібної ж поразки. Темрява всюди покриває її, і вона не знає, куди подітися; але приходить Господь, і смуток її перетворює на радість. Мабуть, це необхідно так, як необхідно дружині помучитися перед тим, як належить народитися від неї людині у світ.
Чи не можна звідси зробити висновок, що хто не зазнав цього, в тому ще не народжувався справжній християнин?
