Седмиця 6-та після Пасхи.
Ап. від 70-ти Андроника і св. Юнії (I).
Мчч. Солохона, Памфамира і Памфалона, воїнів (284–305). Свт. Стефана, патр. Константинопольського (893). Прп. Євфросинії, в миру Євдокії, вел. кнг. Московської (1407). Прав. Iони Одеського (1924).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Що нам робити? Ця Людина багато чудес творить”. Тільки і знайшла в Спасителю в наші дні німецька вченість тільки і знаходить недоречного в Євангелії Христовому, що надприродного: все добре, тільки це – вгору не іде. І в рішенні обидві вченості зійшлися.
Іудейська вирішила: “краще, щоб одна людина померла”, а не всі загинуть; і німецька встановила: усунемо надприродне, щоб зберегти всі інші істини євангельські. Що ж вийшло? Ті погубили народ, а ці розгубили всі християнські істини, і тепер залишилися майже ні до чого. Господь є краєугольним каменем дому спасіння; так і віра в надприродне є краєугольним каменем всієї будівлі богодухновенної істини.
Сам Спаситель, у лиці Своєму, вінець надприродності, а в Церкві – невичерпне Джерело її. Той, хто торкнеться цього пункту, торкнеться ока Божого.
