Прп. Іларіона
Великого (371-372). Перенесення мощей свт. Іларіона, єп. Меглінського (1206).
Мчч. Дасія, Гаїя і Зотика (303). Прп. Іларіона, схимника Печерського (XI). Прпп. Феофіла і Іакова Омуцьких (бл. 1412). Прп. Іларіона Псковоєзерського, Гдовського (1476).
Сщмчч. Павлина, архієп. Могилевського, Аркадія, єп. Єкатеринбурзького, і з ними Анатолія і Никандра пресвітерів і мч. Кіпріана (1937). Сщмч. Даміана, архієп. Курського (1937). Сщмчч. Константина, Сергія, Василія, Феодора, Володимира, Миколая, Іоанна, Василія, Олександра, Димитрія і Олексія пресвітерів, Сергія і Іоанна дияконів, прмчч. Софронія і Неофіта (1937). Прмц. Пелагії (1944).
Євангельські Читання
Кол., 252 зач., I, 24-29. Лк., 48 зач., IX, 49-56, і за п’ятницю (під зачало): Кол., 253 зач., II, 1-7. Лк., 50 зач., X, 1-15. Прп.: 2 Кор., 188 зач., IX, 6-11. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЯК СТАВИТИСЯ ДО НЕВІРІВ, ЯКІ НЕ СПОВІДУЮТЬ ГОСПОДА? ТАК ЖЕ, ЯК І ГОСПОДЬ СТАВИВСЯ ДО ТИХ, ХТО НЕ СПРИЙНЯВ ЙОГО.
ЮНА РЕВНІСТЬ, ЯКА ДАЄ БАГАТО ЖАРУ, ХОТІЛА БИ ВОГОНЬ ЗВЕСТИ НА НИХ З НЕБА, АЛЕ ЇЇ СТРИМУЄ САМ ГОСПОДЬ: “НЕ ЗНАЄТЕ, ЯКОГО ВИ ДУХУ…” ГОСПОДЬ СПАСИТЕЛЬ, У ПРИЙНЯТТІ ЯКОГО І ПОЛЯГАЄ САМЕ СПАСІННЯ, НІЧОГО НЕ ЗРОБИВ ТИМ, ХТО НЕ ПРИЙНЯВ ЙОГО, АЛЕ, МИНУВШИ ЇХ, ПІШОВ, ЗАЛИШИВШИ ЇХ САМИХ СОБІ.
ТАК І НИНІ ВАРТО: НЕХАЙ НЕВІРИ ІДУТЬ СВОЄЮ ДОРОГОЮ, А ВІРУЮЧІ – СВОЄЮ. Є БОГ, ЯКИЙ ВСІХ РОЗБЕРЕ СВОГО ЧАСУ. ПРО НИХ ШКОДУВАТИ І МОЛИТИСЯ ПОТРІБНО; ТРЕБА БАЖАТИ, ЩОБ ВОНИ ПІЗНАЛИ ІСТИНУ І ШУКАТИ ВИПАДКІВ НАТЯКНУТИ ЇМ ПРО НЕЇ, А КОЛИ ГЛАСНО СТАНУТЬ НАПАДАТИ НА ІСТИНУ, ДАТИ ЇМ ВІДСІЧ ЛЮБОВНИЙ, АЛЕ ЗРОЗУМІЛИЙ – І ДОСТАТНЬО.
