Седмиця 24-а після П’ятидесятниці. Глас 6. Різдвяний піст. |
Передсвято Введення у храм Пресвятої Богородиці. Прп. Григорія Декаполита (816). Свт. Прокла, архієп. Константинопольського (446-447).
Мч. Дасія (284-305). Мчч. Євстафія, Феспесія та Анатолія (312). Сщмчч. Нірси єп. та Іосифа, учня його, Іоанна, Саверія, Ісакія та Іпатія, єпп. Персидських; мч. Азата скопця, Сасонія, Фекли , Анни та інших багатьох мужів та жон, що в Персиді пострадали (343). Прп. Даміана (в схимі Діодора) Юр’єгорського (1633).
Сщмчч. Олексія, Олександра, Володимира , Іоанна, Олексія, Василія, Миколая, Іоанна, Єміліана, Миколая пресвітерів, і прмчч. Арсенія, Євтихія та Іларіона, прмц. Іоанникії ігумені (1937). Прмц. Татіани (після 1937).
Євангельські Читання
1 Сол., 272 зач., V, 9-13, 24-28. Лк., 82 зач., XVI, 15-18; XVII, 1-4, і за суботу (під зачало): 2 Кор., 191 зач., XI, 1-6. Лк., 49 зач., IX, 57-62. Свт.: Євр., 318 зач., VII, 26 – VIII, 2. Ін., 36 зач., X, 9-16.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“НЕМОЖЛИВО НЕ ПРИЙТИ СПОКУСАМ, АЛЕ ГОРЕ ТОМУ, ЧЕРЕЗ КОГО ВОНИ ПРИХОДЯТЬ!” ВИХОДИТЬ, ЩО ЖИТИ З ПЛЕЧА, РОЗХРИСТАНОМУ НЕ МОЖНА. ТРЕБА ОБЕРЕЖНО ОГЛЯДАТИСЯ, ЯК БИ НЕ СПОКУСИТИ КОГОСЬ.
РОЗУМ СТАЄ ЗАРОЗУМІЛИМ ТА НІ НА КОГО НЕ ДИВИТЬСЯ; А МІЖ ТИМ ПРОБУДЖУЄ КРУГОМ СПОКУСИ СПРАВОЮ, А БІЛЬШЕ СЛОВОМ. СПОКУСА РОСТЕ ТА ЗБІЛЬШУЄ БІДУ САМОГО СПОКУСНИКА, А ВІН ТОГО НЕ ЧУЄ І ЩЕ БІЛЬШЕ РОЗШИРЯЄТЬСЯ У СПОКУСАХ.
БЛАГО, ЩО ЗАГРОЗА БОЖА ЗА СПОКУСУ ТУТ, НА ЗЕМЛІ, МАЙЖЕ НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ У СПОДІВАННІ НА ВИПРАВЛЕННЯ; ЦЕ ВІДКЛАДЕНО ДЛЯ МАЙБУТНІХ СУДУ ТА ВІДПЛАТИ; ТОДІ ТІЛЬКИ ВІДЧУЮТЬ СПОКУСНИКИ, ЯКИМ ВЕЛИКИМ Є ЗЛО СПОКУСИ. ТУТ ЖЕ НІХТО МАЙЖЕ І НЕ ДУМАЄ ПРО ТЕ, ЧИ СПОКУСИТЬ ВІН ЧИ НЕ СПОКУСИТЬ СВОЇМИ СПРАВАМИ І РЕЧАМИ ОТОЧУЮЧИХ.
ДВА ГРІХА, ЯКІ В ОЧАХ БОЖИХ Є ДУЖЕ ВЕЛИКИМИ, АЛЕ НІ В ЩО СТАВЛЯТЬСЯ ЛЮДЬМИ, – ЦЕ СПОКУСА ТА ОСУД. СПОКУСНИКУ, ЗА СЛОВАМИ ГОСПОДА, КРАЩЕ НЕ ЖИТИ; А ТОЙ, ХТО ОСУДЖУЄ, ВЖЕ І САМ ОСУДЖЕНИЙ. АЛЕ НІ ТОЙ, НІ ІНШИЙ НЕ ДУМАЮТЬ ПРО ЦЕ І НАВІТЬ СКАЗАТИ НЕ МОЖУТЬ, ЧИ ГРІШНІ ВОНИ У ЧОМУ-НЕБУДЬ ПОДІБНОМУ.
ЯКЕ, НАСПРАВДІ, ЗАСЛІПЛЕННЯ ОТОЧУЄ НАС І ЯК БЕЗПЕЧНО ХОДИМО МИ ПОСЕРЕД СМЕРТІ!