У цей день Православна Церква поминає всіх спочилих християн. У храмах після Літургії служать особливу панахиду – «Пам’ять за всіх від віку спочилих православних християн, отців і братів наших».
Щоб нагадати всім, що Дух Святий діє і на мертвих, і на живих, що у Бога всі живі, напередодні свята Трійці встановили вселенську батьківську суботу – Троїцьку.
Троїцька – це друга вселенська батьківська субота (після М’ясопустної), у яку Православна Церква молитовно згадує взагалі всіх хрещених християн. Цього дня віруючі приходять до храмів на особливу вселенську панахиду. Для того, щоб згадати своїх покійних родичів, бажано прийти до храму на богослужіння увечері в п’ятницю, напередодні батьківської суботи.
Найважливіша частина поминання відбувається вранці в саму поминальну суботу за Божественною літургією, після якої служать спільну панахиду.
Батьківська субота отримала назву Троїцької і так само, як і М’ясопустна, передує собою входження у піст, який починається через тиждень і називається Апостольським. Це поминання померлих веде свій початок із часів апостольських.
Святитель Василій Великий, що склав молитви вечірні Дня Святої Трійці, каже в них, що Господь в цей день благоволить приймати молитви за померлих і навіть про «іже во аді держимих».
«Ніхто не полінується пом’янути своїх батьків, але поминати треба і всіх православних християн, і не в цей тільки день, а повсякчас, на кожній молитві. Самі там будемо, і примушуємо себе в молитві цій, як бідний в шматку хліба і чаші води. Пам’ятай, що молитва за померлих і сильна – тим, що йде від імені всієї Церкви. Церква дихає молитвою. Але як в природному порядку, при вагітності мати дихає, а сила дихання переходить і на дитя, так і в благодатному порядку Церква дихає загальною всіх молитвою, а сила молитви переходить і на покійних, які в лоні Церкви. Не полінуйся ж на кожній молитві старанно поминати всіх спочилих отців і братів наших. Це буде від тебе їм милостиня», – писав святитель Феофан Затворник.
