Прор. від 12-ти Агея (500 р. до Р. Х.).
Мч. Марина (III). Блж. цариці Феофанії (893–894). Прп. Софії Суздальської (1542). Блж. Іоанна Босого (1849). Сщмч. Володимира пресвітера (1918); сщмчч. Аркадія, єп. Бежецького, Ілії, Павла, Феодосія, Володимира, Олександра, Петра пресвітерів, прмч. Макарія ієромонаха (1937).
Євангельські Читання
Євр., 315 зач., VII, 1-6. Мк., 39 зач., IX, 10-16.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ІСТОРІЯ ТЕЧЕ І, ЗДАЄТЬСЯ, НЕВБЛАГАННО ВИЗНАЧАЄ ПЕВНІ ПОДІЇ. СКІЛЬКИ БУЛО ПІДГОТОВОК ДО ПРИЙНЯТТЯ СПАСИТЕЛЯ! НАПРИКІНЦІ ПРИЙШОВ НАЙБЛИЖЧИЙ ЙОГО ВКАЗІВНИК, ІОАНН, АЛЕ ЩО ВИЙШЛО? З ІОАННОМ “ВЧИНИЛИ, ЯК ХОТІЛИ”; І СИН ЛЮДСЬКИЙ ПОСТРАЖДАВ.
ПЛИН ПОДІЙ НЕ МОЖНА БУЛО ЗМІНИТИ: ВІН ВЗЯВ СВОЄ. ТАК І ЗАВЖДИ ІСТОРІЯ ЗАХОПЛЮЄ УСІ СЛІДОМ ЗА СОБОЮ. ПИТАЄТЬСЯ ТЕПЕР: ДЕ Ж СВОБОДА? І ЩО ВОНА БУДЕ ТАКЕ, З ТАКИМ ТО Ж ПОРЯДКОМ РЕЧЕЙ? НЕ БІЛЬШЕ, ЯК ПРИВИД. ТАК ЗАЗВИЧАЙ ДУМАЮТЬ ФАТАЛІСТИ. АЛЕ ЦЯ ВИЗНАЧНА НЕОБХІДНІСТЬ ПЛИНУ ПОДІЙ ТІЛЬКИ ТАКОЮ ЗДАЄТЬСЯ: НА ДІЛІ Ж УСІ ПОДІЇ ЛЮДСЬКІ, І ЗАГАЛЬНІ, І ПРИВАТНІ, ПЛІД ВІЛЬНИХ ПОЧИНАНЬ ЛЮДИНИ.
ЗАГАЛЬНЕ ТЕЧЕ САМЕ ТАК ТОМУ, ЩО ВСІ АБО БІЛЬШЕ ТОГО ХОЧУТЬ: І ПРИВАТНЕ ВХОДИТЬ У ЗГОДУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ, ТОМУ ЩО ТОЙ І ІНШИЙ ТОГО ХОЧУТЬ. ДОКАЗ ТОМУ НА ЛИЦЕ: СЕРЕД ДОБРОГО СПІЛЬНОГО БУВАЮТЬ ПОГАНІ ВИПАДКИ; І СЕРЕД ХУДОГО СПІЛЬНОГО БУВАЮТЬ ПРИВАТНОСТІ ДОБРІ. ЩО СПІЛЬНОГО У ХРИСТИЯНСТВА З ХАРАКТЕРОМ ЧАСУ, ЯКОГО ВОНО ЗАЧАЛОСЯ?
ПОСІЯНЕ ЗЕРНО БУЛО КІЛЬКОМА ЛЮДЬМИ, ЯКІ НЕ БУЛИ ПОРОДЖЕНІ НЕОБХІДНОЮ ТЕЧІЄЮ ІСТОРІЇ; ВОНО ЗАОХОТИЛО ОХОЧИХ, МІЦНО РОЗШИРИЛОСЯ ТА СТАЛО СПІЛЬНОЮ СПРАВОЮ ТОДІШНЬОГО ЛЮДСТВА, А ВСЕ-ТАКИ ВОНО БУЛО СПРАВОЮ ВОЛІ. ТЕЖ І В ГІРШОМУ НАПРЯМКУ: ЯК РОЗБЕСТИВСЯ ЗАХІД? САМ СЕБЕ РОЗБЕСТИВ. ТЕЖ БУДЕ І В НАС: ПОЧАЛИ МИ ВЧИТИСЯ У ВІДПАВШОГО ВІД ХРИСТА ГОСПОДА ЗАХОДУ, ПЕРЕНЕСЛИ У СЕБЕ ДУХ ЙОГО, А ЗАКІНЧИТЬСЯ ЦЕ ТИМ, ЩО ПОДІБНО ЙОМУ ВІДХИЛИМОСЯ ВІД ІСТИННОГО ХРИСТИЯНСТВА. АЛЕ У ВСЬОМУ ЦЬОМУ НЕМАЄ НЕОБХІДНОЇ ВИЗНАЧНОЇ СВОБОДИ: ЗАХОЧЕМО І ПРОЖЕНЕМО ЗАХІДНУ ПІТЬМУ; НЕ ЗАХОЧЕМО, ПОРИНЕМО, ЗВІСНО, У НЕЇ.
