Седмиця 2-а після Пасхи. Радониця. Поминання померлих. Глас 1. |
![]() Посту немає.
|
Апп. від 70-ти Аристарха
, Пуда
і Трофима
(бл. 67).
Мцц. Василіси та Анастасії
(бл. 68). Мчч. Месукевійських – Сухія
та війська його: Андрія
, Анастасія
, Талале
, Феодорита
, Івхиріона
, Іордана
, Кондрата
, Лукіана
, Мимненоса
, Нерангіоса
, Полієвкта
, Іакова
, Фоки
, Доментіана
, Віктора
, Зосими
(100-130) (Груз.). Мч. Савви
Готфського (372).
Євангельські Читання
Діян., 10 зач., IV, 1-10. Ін., 10 зач., III, 16-21.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Хто невірує у Сина Божого вже осуджений”. За що ж? За те, що коли кругом світло, він залишається у пітьмі через любов до неї. Пітьмолюбство, ненависть світла робить його кругом винуватим, навіть без визначення, у чому істина; тому що, у кого є ця щира любов до істини, того вона виведе з пітьми заблудження та приведе до світла істини.
Приклад у св. ап. Павлу. Він був щирим істинолюбцем, всією душею відданий тому, що вважав істинним, він у ту ж хвилину кинув це древнє, яке виявилося не істинним, і всім серцем приліпився до нового, доказово істинного.
Теж саме буває зі всяким щирим істиннолюбцем. Істина про Христа є ясною як день: шукай та знайдеш. Допомога ж з неба завжди готова для щирого шукача. Тому, якщо хто залишиться у пітьмі невір’я, той залишається тільки через любов до пітьми, і за це вже осуджений.