| Cедмиця 21 після П’ятидесятниці. | Пісний день. |
| Мчч. Назарія, Гервасія, Протасія, Келсія (54–68). Мч. Сильвана, пресвітера Газького (IV). Прп. Параскеви-Петки Сербської (ХІ). Прп. Николи Святоші, кн. Чернігівського, Печерського чудотворця, в Ближніх печерах (1143). Сщмч. Михаїла Лекторського пресвітера (1921); свт. Амвросія (Полянського), єп. Кам’янець-Подільського, спов. (1932); сщмч. Петра Лебедєва пресвітера (1937); прмч. Максиміліана (Марченко) (1938). Яхромської ікони Божої Матері (ХV). |
Євангельські Читання
Флп., 244 зач., ІII, 1-8. Лк., 41 зач., IX, 7-11. Прп. Параскеві-Петці: Гал., 208 зач., III, 23-29. Мф., 104 зач., XXV, 1-13.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Читається притча про 10 дів (Мф. 25:1-13). Св. Макарій так зображує її зміст:
“Мудрі п’ять дів, будучи тверезими, поспішивши до надзвичайного для свого єства, взявши елей у посудині серця свого, тобто благодать Духа, що подається згори, змогли увійти з Нареченим у небесний чертог. Інші ж юродиві діви, що залишилися при власному своєму єстві, не пильнували, не постаралися, поки були ще в плоті, взяти в посудини свої єлей радості, але, через недбальство або через зарозумілість щодо своєї праведності, вдалися немов до сну; за це й не допущені до чертогу Царства, не змогли угодити небесному Нареченому.
Охоплені мирськими узами і земною начебто любов’ю, не присвятили вони небесному Нареченому всієї любові своєї і прихильності і не принесли з собою єлею. А душі, які прагнули надзвичайного для єства, святині Духа, всією любов’ю прив’язані до Господа, з Ним ходять від усього відвертаючись, до Нього спрямовують молитви і думки, за що і сподобилися прийняти єлей небесної благодаті. Душі ж, що залишилися в єстві своєму, по землі плазують помислом, про землю розмірковують і розум їхній на землі має проживання. Самі про себе думають вони, що належать Нареченому і прикрашені плотськими виправданнями, але не прийнявши єлею радості, не відродилися вони Духом згори”.*
*Преподобний Макариій Великий. Бесіди, 4, 6.
