17.8 C
Lutsk
Субота, 26 Вересень, 2020
Основи православ'я

27 січня Церква вшановує пам’ять Рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії

Свята рівноапостольна Ніна, просвітительниця Грузії, народилася близько 280 року в місті Коластри, в Каппадокії, де було багато грузинських поселень. Її батько Завулон доводився родичем святому великомученику Георгію. Він походив із знатного роду, син благочестивих батьків, користувався прихильністю імператора Максиміана (284 – 305). Перебуваючи на військовій службі в імператора, Завулон, як християнин, сприяв звільненню полонених галлів, які прийняли християнство. Мати святої Ніни Сусанна була сестрою Єрусалимського Патріарха Ювеналія.

Дванадцятирічною свята Ніна прийшла в Єрусалим разом із батьками, у яких була єдиною дочкою. За їх обопільною згодою та з благословення Патріарха Єрусалимського, Завулон присвятив своє життя служінню Богові в пустелях Йорданських, Сусанна була поставлена діаконісою при храмі Гробу Господнього, а виховання святої Ніни було доручено благочестивій стариці Ніанфорі. Свята Ніна проявила слухняність і старанність і через два роки, за допомогою благодаті Божої, твердо звикла виконувати правила віри і вправно читала Священне Писання.

Одного разу, коли вона, плачучи, співпереживала євангелісту, який описував розп’яття Христа Спасителя, думка її зупинилася на долі Хітона Господнього (Ін. 19, 23 – 24). На питання святої Ніни, де він перебуває, стариця Ніанфора пояснила, що Хітон Господній, за переказами, віднесений Мцхетским рабином Елеазаром в Іверію (Грузію), іменовану Уділом Божої Матері. Сама Пречиста Діва під час Свого земного життя була покликана апостольським жеребом до просвіти Грузії, але Ангел Господній, з’явившись Їй, передрік, що Грузія стане Її земним Уділом згодом, при кінці часів, і Промисел Божий уготував Їй апостольське служіння на Афоні.

Дізнавшись від стариці Ніанфори, що Грузія ще не просвічена світлом християнства, свята Ніна денно і нощно молилася Пресвятій Богородиці, щоб сподобив її побачити Грузію, зверненою до Господа, і допоміг знайти Хітон Господній.

Цариця Небесна почула молитви юної праведниці. Одного разу, коли свята Ніна спочивала після довгих молитов, Пречиста Діва з’явилася їй уві сні і, вручивши хрест, сплетений із виноградної лози, сказала: «Візьми цей хрест, він буде тобі щитом і огорожею проти всіх видимих і невидимих ворогів. Іди в країну Іверську, звіщай там Євангеліє Господа Ісуса Христа і знайдеш благодать у Нього: Я ж буду тобі покровителька».

Прокинувшись, свята Ніна побачила у своїх руках хрест (нині зберігається в особливому кіоті в Тбіліському Сіонському кафедральному соборі), зраділа і, прийшовши до свого дядька, Патріарха Єрусалимського, розповіла про видіння. Патріарх Єрусалимський благословив юну діву на подвиг апостольського служіння.

Дорогою до Грузії свята Ніна чудесним чином уникла мученицької смерті від вірменського царя Тирідата, що зазнали її супутниці – царівна Рипсімія і її наставниця Гаіанія. Укріплена видінням Господнього Ангела, який з’явився в перший раз із кадилом, а в другий – із сувоєм в руці, свята Ніна продовжила свій шлях і з’явилася в Грузію в 319 році. Слава про неї незабаром поширилася в околицях Мцхети, де вона трудилася, бо проповідь її супроводжувалася багатьма знаменнями. У день преславного Преображення Господнього по молитві святої Ніни, під час язичницького жертвопринесення, що звершували жерці у присутності царя Міріана і численного народу, були скинуті з високої гори ідоли – Армазі, Гаці і Гаім. Це явище супроводжувалося сильною бурею.
Увійшовши в Мцхету, древню столицю Грузії, свята Ніна знайшла притулок у сім’ї бездітного царського садівника, дружина якого, Анастасія, за молитвами святої Ніни, вилікувалася від бездітності і увірувала в Христа.

Свята Ніна зцілила від тяжкої недуги грузинську царицю Нану, яка, прийнявши святе Хрещення, з ідолопоклонниці стала ревною християнкою. Незважаючи на чудесне зцілення дружини, цар Міріан (265 – 342), слухаючи наклепи язичників, готовий був піддати святу Ніну жорстоким мукам. «У той самий час, як вимишляли страту святій праведниці, померкло сонце й імла покрила місце, де знаходився цар». Цар раптово осліп, а уражена жахом свита почала благати своїх язичницьких ідолів про повернення денного світла. «Але Армазі, Заден, Гаім і Гаці були глухі, і морок помножився. Тоді перелякані одноголосно звернулися до Бога, Ім’я Якого проповідувала Ніна. Миттєво розсіявся морок, і сонце освітило все своїми променями». Це подія сталася 6 травня 319 року.

Цар Міріан, зцілений святий Ніною від сліпоти, прийняв святе Хрещення разом зі своєю свитою. У 324 році християнство остаточно утвердилося в Грузії.

Літописи оповідають, що святий Ніні, за її молитвами, було відкрито, де схований Хітон Господній, і там був споруджений перший в Грузії християнський храм (спочатку дерев’яний, нині кам’яний собор на честь 12-ти святих Апостолів, Светіцховелі).

До того часу, за допомогою візантійського імператора Костянтина, який надіслав на прохання царя Міріана до Грузії Антіохійського єпископа Євстафія, двох священників і трьох дияконів, християнство остаточно усталилося в країні. Однак гірські області Грузії залишалися неосвіченими. У супроводі пресвітера Іакова і одного диякона свята Ніна вирушила до верхів’їв річок Арагві та Іорі, де проповідувала Євангеліє язичникам-горцям. Багато з них увірували в Христа і прийняли святе Хрещення. Звідти свята Ніна пройшла до Кахетії (Східна Грузія) і оселилася в селищі Бодбе, в маленькому наметі на схилі гори. Тут вона вела подвижницьке життя, перебуваючи в постійних молитвах, звертаючи до Христа навколишніх жителів. У їх числі була і цариця Кахетії Соджу (Софія), яка прийняла Хрещення разом зі своїми царедворцями і безліччю народу.

Завершивши своє апостольське служіння в Грузії, свята Ніна була сповіщена про близьку кончину. У посланні до царя Міріана вона попросила його прислати єпископа Іоанна, щоб він приготував її в останню путь. Не тільки єпископ Іоанн, а й сам цар, разом із усім духовенством, вирушили в Бодбе, де у смертного одра святої Ніни були свідками багатьох зцілень. Навчаючи народ, який прийшов їй поклонитися, свята Ніна, на прохання своїх учениць, розповіла про своє походження і життя. Ця розповідь, записана Соломією Уджармською, послужив основою житія святої Ніни.

Благоговійно причастившись Святих Таїн, свята Ніна заповідала, щоб її тіло поховали в Бодбе, і мирно відійшла до Господа в 335 році (за іншими джерелами, в 347, на 67-му році від народження, після 35 років апостольських подвигів).

Цар, духовенство і народ хотіли перенести її останки в соборну Мцхетську церква, але не могли зрушити труни подвижниці з обраного нею місця спочинку. На цьому місці в 342 році цар Міріан заклав, а син його, цар Бакур (342 – 364), завершив і освятив храм в ім’я небожа святої Ніни, святого великомученика Георгія; пізніше тут був заснований жіночий монастир в ім’я святої Ніни. Мощі святої, за велінням її приховані під спудом, були прославлені багатьма зціленнями і чудесами.

Грузинська Православна Церква, за згодою Антіохійського Патріархату, назвала просвітительку Грузії рівноапостольною і, зарахувавши до лику святих, встановила її пам’ять 27 січня, в день її блаженної кончини.

За матеріалами сайту «Азбука віри», переклад – архімандрит Герман (Кулакевич)

Джерело 

Вас може зацікавити

Чи можна йти з Літургії відразу після молитви «Отче наш», якщо не причащаєшся?

Редактор Головний

«Чому ж ти не молився і на Бога образився». Архім. Андрій (Конанос) – про те, що робити, як отримали не те, що хотіли

Редактор Головний

Cмерть заради життя- св. муч. Трифон

Редактор Головний