| Cедмиця 8 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Мчч. Прокла та Іларія (II). Прп. Михаїла Малеїна (962). Св. Голіндухи спов., у Святому Хрещенні Марії (591). Мчч. Феодора варяга і сина його Іоанна, у Києві (983). Прпп. Іоанна (988) і Гавриїла (Х) Святогорців (Груз.). Прп. Арсенія Новгородського (1570). Прп. Симона Воломського (1641).Ікон Божої Матері, іменованих «Троєручиця» (VIII) і «Троєручиця» Бердянська (1892). |
Євангельські Читання
Утр.: – Лк. 1:39-49,56 (зач. 4). На літ.: – Ап.: 1Кор. 10:5-12 (зач.144).; Богородиці: Флп. 2:5-11 (зач. 240). Єв.: Мф. 16:6-12 (зач. 66).; Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Стережіться закваски фарисейської та саддукейської” (Мф.16:6), – сказав Господь. Саддукеї – зразок легковажності; фарисеї – представники людей, що носять маску ревнителів. Ті нічого не роблять, а ці ніби й клопочуться, але на ділі в них нічого не виходить. У нас на них схожі ті, хто захоплюється ідеями гуманності.
Послухати, так тільки й мови, що про благо народу, а народу ніякого блага від цього не прибуває, бо тільки говорять, а не роблять. У них гуманність напускна, показують тільки вигляд, що мають її, а по суті це егоїсти. Промови не вимагають жертв – ну, вони й розпускають їх, а коли торкнеться справа до жертв, вони й назад. Нині майже всі лицедії; одні перед іншими виставляються, як ревнителі блага й особливо просвіти, і всі залишаються дуже задоволені, коли встигнуть засвідчити словом, що вони справді такі. Тому в нас, щойно з’явиться якесь благодійне починання, – чутки піднімуться всюди, а справа все-таки не вдається. Жертв від них не чекай; їм потреби немає до інших, аби їхні справи йшли добре. Але буває й так, що не ламаючи голови над планами благодійництва ближнім, вони жертвують, аби відбутися. Те й інше засудив Господь, а велів нам сповнюватися щирою любов’ю один до одного, яка не любить виставлятися
