Сщмч. Власія, єп. Севастійського (близько 316).
Прав. Феодори, цариці Грецької, яка відновила шанування святих ікон (близько 867). Блгв. кн. Всеволода, у Святому Хрещенні Гавриїла, Псковського(1138). Прп. Димитрія Прилуцького, Вологодського (1392).
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: 2Тим. 2: 11-19 (зач. 293). Єв.: Лк. 18:2-8 (зач. 88).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЩОБ ЗРОБИТИ БІЛЬШ ЗНАЧИМОЮ ТУ ІСТИНУ, “ЩО ТРЕБА ЗАВЖДИ МОЛИТИСЯ ТА НЕ СУМУВАТИ”, ЯКЩО НЕ СКОРО буде почута МОЛИТВА, АЛЕ ВСе продовжувати МОЛИТИСЯ, ГОСПОДЬ СКАЗАВ ПРИТЧУ.
Притча ця про СУДД., ЩО НЕ БОЯВСЯ БОГА І НЕ СОРОМИВСЯ ЛЮДЕЙ, ЗАДОВОЛЬНИВ ЗРЕШТОЮ ПРОХАННЯ ВДОВИ, НЕ ТОМУ, ЩО БОГА ПОБОЯВСЯ І ЛЮДЕЙ ПОСОРОМИВСЯ, А ТОМУ, ЩО ВДОВА НЕ ДАВАЛА ЙОМУ СПОКОЮ.
Тож, ЯКЩО ТАКА ЗАГРУБІЛА ЛЮДИНА НЕ ВИСТОЯЛА ПРОТИ НЕВІДСТУПНОСТІ ПРОХАННЯ, ТО чи БОГ ЛЮДИНОЛЮБНИЙ ТА МИЛОСТИВИЙ, НЕ ВИКОНАЄ ПРОХАННЯ, ЯКЕ ПІДНОСИТЬСЯ ДО НЬОГО ЗІ СЛЬОЗАМИ ТА СМИРЕННЯМ?
ОСЬ І ВІДПОВІДЬ НА ТЕ, ЧОМУ МОЛИТВИ НАШІ ЧАСТО НЕ ЧУЮТЬСЯ. ТОМУ ЩО ПІДНОСИМО МИ ПРОХАННЯ НАШІ ДО БОГА НЕ СТАРАННО, НІБИ МИМОХІДЬ, І ДО ТОГО Ж ТАК, ЩО ПОМОЛИВШИСЬ ОДНОГО РАЗУ НИНІ, ЗАВТРА ЧЕКАЄМО ВИКОНАННЯ СВОЄЇ МОЛИТВИ, НЕ ДУМАЮЧИ ПОПОТІТИ ТА ПереТРУДИТИСЬ У МОЛИТВІ.
ОСЬ І НЕ ЧУЄТЬСЯ ТА НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ МОЛИТВА НАША, ТОМУ ЩО САМІ НЕ ВИКОНУЄМО, ЯК СЛІД, покладеного для МОЛИТВИ закону старанної невідступності з надією.
