| Cедмиця 33 після П’ятидесятниці | Посту немає. |
| Післясвято Богоявлення. Собор святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Iоанна.Прп. Пахомія Кенського (XVI) (перехідне святкування в суботу після Богоявлення). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Суботи після Богоявлення: Еф. 6:10-17 (зач. 233); Предтечі: Діян. 19:1-8 (зач. 42). Єв.: Суботи після Богоявлення: Мф. 4:1-11 (зач. 7); Предтечі: Ін. 1:29-34 (зач. 3).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Святий Іоанн свідчив про Христа Іісуса, що Він є воістину “Агнець Божий, що бере на себе гріх світу” (Ін. 1:29), – є обітований Визволитель, всіма очікуваний. Чули це ті, хто був при ньому, і повірили. Від них пройшло це свідчення в народ, і всі стали думати, що засвідчений Іоанном не проста людина. Спаситель вказав на це, коли в останні дні в храмі запропонував очільникам церковним запитання, “звідки хрещення Іоаннове, з небес чи від людей?” (Мк. 11:29-30).
Ті ухилилися від відповіді, тому що вони не могли не бачити, що Іоанн не сам від себе прийшов, хрестячи водою. Але скажи вони це, негайно мали б визнати і свідчення його, що перед ними Обіцяний, і внаслідок того підкоритися Його вченню. А цього вони не хотіли не з якихось ґрунтовних причин, а лише через упередження. Але їхня затятість анітрохи не применшує сили свідчення святого Іоанна. Воно і досі настільки ж доказове, як було, коли вийшло з вуст його. І ми Іоанна чуємо, який вказує нам на істинного Спасителя, і тим оживляємо віру свою, як віру, що має щодо себе відчутні докази.
