2 листопада, субота. (20 жовтня за старим стилем)
Седмиця 19-та після П’ятидесятниці.
Седмиця 19-та після П’ятидесятниці.
Дмитріївська батьківська субота (перехідне святкування в суботу перед 26 жовтня).
Посту немає.
Вмч. Артемія (362). Прав. отрока Артемія Веркольського (1545). Сщмч. Миколая Любомудрова пресвітера (1918); сщмчч. Зосими Пепеніна, Іоанна Ганчева, Іоанна Рєчкіна, Іоанна Родіонова, Миколая Фігурова, Леоніда Нікольського, Іоанна Тализіна й Олександра Орлова пресвітерів, Михаїла Ісаєва і Петра Кравця дияконів і мч. Павла Бочарова (1937). Прп. Гавриїла Самтаврійського (1995). Знайдення мощей прп. вел. кн. Анастасії Києво-Покровської (2009).
Читання дня
На літ.: — Ап.: 1 Кор. 15:58-16:3 (зач. 164). За упокій: 1 Сол. 4:13-17 (зач. 270). Єв.: Лк. 7:1-10 (зач. 29). За упокій: Ін. 5:24-30 (зач. 16). Після утрені й Літургії звершуються панахиди.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
«І вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло — у воскресіння суду» (Ін. 5:29). Ось чим усе скінчиться! Як річки течуть кожна у своє море, так течія життів наших прийде, нарешті, кожна в місце за характером своїм. І ті, які воскреснуть у життя, будуть на суді, але суд тільки закарбує їхнє виправдання і визначення на життя; тоді як інші воскреснуть тільки для того, щоб вислухати засудження на вічну смерть. Життя і смерть їхні визначаються вже зараз тим, що одні роблять живі діла, а інші — діла мертві й такі, що умертвляють. Живі діла ті, що звершуються за заповідями з радістю духу, на славу Божу; умертвляють діла ті, що звершуються всупереч заповідям, з забуттям Бога, на догоду собі і пристрастям своїм. Мертві діла — і всі ті, які, хоч за формою не противні заповідям, але робляться без усякої думки про Бога і вічне спасіння через будь-які види себелюбства. Бог — життя; те тільки й живе, у чому є частина Його. І ось у кого тільки мертві справи, той прямо йде і останнього дня вийде на приречення на смерть; а у кого справи всі живі, той йде і останнього дня вийде на отримання вічного життя.
