| Седмиця 23-а після П’ятидесятниці. Глас 5. |
 Посту немає.
|
Свт. Павла
спов., патріарха Константинопольського (350). 
Прп. Варлаама
Хутинського (1192).
Мцц. Текуси , Олександри, Полактії, Клавдії , Евфросинії, Афанасії і Матрони (III). Прп. Луки Тавроменійського (800-820). Прп. Луки , економа Печерського (XIII). Свт. Германа, архієп. Казанського (1567). Прп. Варлаама Керетського (XVI).
Сщмч. Никити, єп. Орєхово-Зуєвського, Анатолія, Арсенія, Миколая, Миколая, Константина пресвітерів., прмчч. Варлаама і Гавриїла, Гавриїла, прмцц. Ніни і Серафіми (1937). Сщмч. Василія пресвітера (1938).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Притча про погонича вказує на те, як повинен тримати себе християнин у відношенні до життєвого.
Погонич і старанно веде справу, але серцем ні до чого не прив’язується, вільний від усякий вуз, до всього ставиться зовнішньо. Так і християнину треба поставити себе до всього життєвого. Але чи можливо це?
Можливо. Як є зовнішнє благочестя без внутрішнього, так є можлива і життєвість тільки зовнішня без внутрішніх вуз. Але в такому разі, все між нами обернеться в одну форму безжиттєву, від усього буде віяти холодом, як від мармурової статуї?
– Ні, тоді серед життєвого розвинеться інше життя, яке привабливіше за повну життєвість. Життєве, як життєве, дійсно, залишиться формою, а те, чим буде зігріватися серце, стане виходити з іншого джерела і кожен, хто питиме з цього джерела, вже не буде відчувати спраги.
Але у такому випадку краще все покинути? – Для чого ж? Адже і кинувши все зовнішнє, можна буде пов’язаним у серці, і не кинувши можна бути вільним від вуз. Звісно, тому зручніше ладнати зі своїм серцем, хто зовнішньо зречеться від всього. Вибери ж, що тебе зручніше; тільки налаштуйся так, як заповідує Господь.
