| Седмиця 27-а після П’ятидесятниці. Глас 1. Різдвяний піст. |
 Дозволяється риба.
|
Святителя Миколая
, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця (бл. 345).
Євангельські Читання
Утр. – Ін., 36 зач., X, 9-16. Літ. – Свт.: Євр., 335 зач., XIII, 17-21. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Дивіться ж за собою, щоб серця ваші не тяжіли об’їданням та п’янством і турботами життєвими, і щоб день той не застав вас зненацька”. “День той” – йдеться про останній день світу або кожного з нас, який приходить, як злодій, та захоплює, як сіть; тому і наказує Господь: “тож пильнуйте кожен час та моліться”.
А оскільки ж ситість та багатотурботність – перші вороги бдіння та молитви, то наперед ще вказано, щоб не допускати себе до обтяжливості їжею, питтям та печалями життєвими. Хто поїв, попив, повеселився, спати – виспався і знову за те ж, у такого якому бути бдінню? Хто і день і ніч зайнятий одним життєвим, хіба тому до молитви?
“Що ж, скажеш, робити? Без їжі не можна; і її треба здобути. Ось і турбота”. Але Господь не сказав: не працюй, не їж, не пий, “щоб не обтяжити” серце ваше цим. Руками працюй, а серце тримай вільним; їсти – їж, але не обтяжуй себе їжею; і вина випий, коли потрібно, але не допускай до помутніння голови та серця.
Розділи зовнішнє твоє від внутрішнього й останнє зроби справою твого життя, а перше – так собі: там будь уважним і серцем, а тут тільки тілом, руками, ногами та очима: “будьте пильними та весь час моліться”, щоб сподобитися відважно стати перед Сином Людським.
Щоб сподобитися цього, треба ще тут, у своєму житті, влаштуватися перед Господом, а для цього один засіб – щира молитва у серці, яка звершується розумом. Хто так налаштується – для того не прийде “день той” зненацька.
