| Седмиця 37-а після П’ятидесятниці. Глас 3. |
 Посту немає.
|
Мц. Агафії 
(251). 
Свт. Феодосія, архієп. Чернігівського (1696).
Мц. Феодулії та мчч. Елладія, Макарія і Євагрія (бл. 304).
Мч. Миколая (1918). Мч. Михаїла, прмц. Олександри (1942).
Єлецької-Чернігівської (1060), Сицилійської, або Дивногірської (1092), та іменованої “Віднайдення загиблих” (XVII) ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
1 Пет., 62 зач., IV, 12 – V, 5. Мк., 57 зач., XII, 38-44 .
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ВДОВИЦЯ ПОКЛАЛА У СКАРБНИЧНЕ СХОВИЩЕ (У КРУЖКУ ЦЕРКОВНУ) ДВІ ЛЕПТИ; А ГОСПОДЬ СКАЗАВ, ЩО ВОНА ПОКЛАЛА БІЛЬШЕ ВСІХ, ХОЧА ІНШІ КЛАЛИ ТОДІ РУБЛЯМИ ТА ДЕСЯТКАМИ РУБЛІВ.
ЩО Ж ПЕРЕВАЖИЛО У ЇЇ ЛЕПТІ? НАСТРІЙ, З ЯКИМ БУЛО ЗРОБЛЕНО ПРИНОШЕННЯ. БАЧИШ, ЯКА РІЗНИЦЯ У БЕЗДУШНОМУ РОБЛЕНІ ДОБРИХ СПРАВ, ЗА ЗВИЧКОЮ, І ДОБРИМИ СПРАВАМИ З ДУШЕЮ ТА СЕРЦЕМ? НЕ ЗОВНІШНІСТЬ СПРАВИ НАДАЄ ЇЙ ЦІНИ, А ВНУТРІШНІЙ НАСТРІЙ. ТОМУ І БУВАЄ, ЩО ВИДАТНА СПРАВА У ВСІХ ВІДНОШЕННЯХ НІЯКОЇ ЦІНИ ПЕРЕД БОГОМ НЕ МАЄ, А СПРАВА НЕЗНАЧНА З ВИДУ ВИСОКОЮ ЦІНОЮ ОЦІНЮЄТЬСЯ.
ЩО ЗВІДСИ ВИХОДИТЬ, І ТАК ЗРОЗУМІЛО. АЛЕ НЕ НАДУМАЙ ХТО НЕХТУВАТИ ЗОВНІШНІМ, ДУМАЮЧИ ОБМЕЖИТИСЯ ТІЛЬКИ ОДНИМ ВНУТРІШНІМ. ВДОВИЦЯ ТА НЕ ОТРИМАЛА БИ СХВАЛЕННЯ, ЯКБИ СКАЗАЛА СОБІ: МАЮ БАЖАННЯ ПОКЛАСТИ І Я, ТА ЩО РОБИТИ? ТІЛЬКИ І Є У МЕНЕ ЩО ДВІ ЛЕПТИ. ВІДДАЙ ЇХ, САМА НІ З ЧИМ ЗАЛИШУСЯ. АЛЕ ОСКІЛЬКИ МАЛА БАЖАННЯ, ТАК І ЗРОБИЛА, ВІДДАВШИ СВОЄ ЖИТТЯ У РУКИ БОЖІ. І ЯКЩО НЕ ПОКЛАЛА БИ НІЧОГО, НІХТО Б ЇЇ НЕ ЗАСУДИВ, НІ ЛЮДИ, НІ БОГ. АЛЕ ТОДІ ВОНА НЕ ЯВИЛА БИ І ТАКОГО НАСТРОЮ, ЯКЕ ВИДІЛИЛО ЇЇ СЕРЕД ІНШИХ ТА ЗРОБИЛО СЛАВНОЮ У ВСЬОМУ ХРИСТИЯНСЬКОМУ СВІТІ.
