Прп. Савви Освященного (532).
Мч. Анастасія. Прпп. Каріона ченця та сина його Захарії, єгиптян (IV). Свт. Гурія, архієп. Казанського (1563). Сщмч. Ілії пресвітера (1932); прмч. Геннадія (1941); св. Сергія спов., пресвітера (1950).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 5-те, Лк., 113 зач., XXIV, 12-35. Літ. – Єф., 233 зач., VI, 10-17. Лк., 85 зач., XVII, 12-19 (про десять прокажених) (Неділі 29-ї)*. Прп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Мф., 43 зач., XI, 27-30.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЗЦІЛЕНІ ДЕСЯТЬ ПРОКАЖЕНИХ, А ПОДЯКУВАТИ ГОСПОДУ ПРИЙШОВ ТІЛЬКИ ОДИН. ЧИ НЕ ТАКОЮ Є ПРОПОРЦІЯ ВДЯЧНИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ БЛАГІ СПРАВИ ВІД ГОСПОДА?
ХТО НЕ ОТРИМУВАВ БЛАГ АБО, ТОЧНІШЕ, ЩО Є У НАС І ЩО БУВАЄ З НАМИ, ЩО НЕ БУЛО БИ БЛАГИМ ДЛЯ НАС? А МІЖ ТИМ, ЧИ ВСІ ВДЯЧНІ БОГУ І ЧИ ВСІ ДЯКУЮТЬ ЙОМУ? Є НАВІТЬ ТАКІ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЮТЬ СЕБЕ ЗАПИТУВАТИ: “ДЛЯ ЧОГО БОГ ДАВ БУТТЯ? КРАЩЕ БИ НАМ НЕ БУТИ”.
БОГ ДАВ ТОБІ БУТТЯ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ТИ ВІЧНО ЗАЗНАВАВ БЛАГ; ВІН ДАВ ТОБІ БУТТЯ ДАРОМ, ДАРОМ ЗАБЕЗПЕЧИВ ТЕБЕ І ВСІМА СПОСОБАМИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ВІЧНОГО БЛАЖЕНСТВА; ЗА ТОБОЮ Ж СПРАВА: ВАРТО ТІЛЬКИ ТРОХИ ПОТРУДИТИСЯ ЗАРАДИ ТОГО.
ГОВОРИШ: “ТАК У МЕНЕ Ж ВСЕ ГОРЕ, БІДНІСТЬ, ХВОРОБИ, НАПАСТІ”. ЩО Ж, І ЦЕ СЕРЕД СПОСОБІВ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ВІЧНОГО БЛАЖЕНСТВА: ПОТЕРПИ. УСЕ ЖИТТЯ ТВОЄ І МИТТЮ НЕ МОЖНА НАЗВАТИ, ПОРІВНЮЮЧИ ЙОГО З ВІЧНІСТЮ. НАВІТЬ ЯКЩО Б І ВСЕ ЖИТТЯ ПОСПІЛЬ ДОВЕЛОСЯ ПОСТРАЖДАТИ, І ЦЕ НІЩО ПРОТИ ВІЧНОСТІ, А ТИ ЩЕ ШУКАЄШ ХВИЛИНИ ВТІХИ.
НЕ ДИВИСЯ НА ТЕПЕРІШНЄ, А НА ТЕ, ЩО ГОТУЄТЬСЯ ТОБІ У МАЙБУТНЬОМУ, І ПОТУРБУЙСЯ ЗРОБИТИ СЕБЕ ДОСТОЙНИМ ТОГО, І ТОДІ ГОРЯ Й НЕ ПОМІТИШ. УСЕ ВОНО БУДЕ ПОГЛИНАТИСЯ БЕЗСУМНІВНОЮ НАДІЄЮ НА ВІЧНУ ВТІХУ, А ПОДЯКА НЕ БУДЕ ЗАМОВКАТИ В УСТАХ ТВОЇХ.
