Прор. від 12-ти Софонії (635–605 рр. до Р. Х.).
Прп. Феодула Царгородського (близько 440). Прп. Іоанна мовчальника, колишнього єп. Колонійського (558). Сщмч. Феодора, архієп. Александрійського (606). Прп. Савви Сторожевського (Звенигородського) (1406). Прп. Георгія Черницького (1806) (Румун.). Сщмч. Андрія пресвітера (1920). Прп. Параскеви Топловської (1928). Сщмч. Миколая пресвітера (1937); св. Георгія спов. (1960).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“КЕСАРЮ – КЕСАРЕВЕ, А БОЖЕ – БОГУ”; ВСЯКОМУ, ЗНАЧИТЬ, СВОЄ. У НАШ ЧАС ЗАМІСТЬ “КЕСАРЕВЕ” ПОСТАВИТИ ТРЕБА “ЖИТТЄВЕ”, І СКАЗАТИ: ЖИТТЄВЕ однією ЧЕРГОЮ, А БОЖЕ – іншою. А ТО ВСІ КИНУЛИСЯ НА ОДНЕ ЖИТТЄВЕ, БОЖЕ Ж ЗАЛИШАЮТЬ ПОЗАДУ.
ВІД ТОГО ВОНО СТОЇТЬ НЕ ТІЛЬКИ НЕ НА СВОЄМУ МІСЦІ, ТОБТО, НЕ НА ПЕРШОМУ ПЛАНІ, ЯК НАЛЕЖИТЬ, А ЗОВСІМ ЗАБУВАЄТЬСЯ. НАСЛІДКОМ ЦЬОГО ЗАБУТТЯ, НІБИ І НЕНАВМИСНОГО, Є ПОТЕМНІННЯ ЙОГО У СВІДОМОСТІ; А ПОТІМ СТАЄ НЕЯСНИМ І ЙОГО ЗМІСТ, І ЙОГО ОСНОВИ. ЗВІДСИ СЛАБКІСТЬ ПЕРЕКОНАННЯ ТА ХИТКІСТЬ ВІРИ; І ПОТІМ ВІДЧУЖЕННЯ ВІД НЕЇ ТА ВПЛИВ ВСЯКИХ ВІТРІВ ВЧЕННЯ.
ЦЕЙ ШЛЯХ ПРОХОДИТЬ ВСЯКИЙ ОСОБЛИВО, КОЛИ ПОЧИНАЄ НЕХТУВАТИ БОЖИМ; ЦЕЙ ЖЕ ШЛЯХ ПРОХОДИТЬ І СУСПІЛЬСТВО, КОЛИ ВОНО У СВОЇХ ПОРЯДКАХ, ПОЧИНАЄ НЕ ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА ТЕ, ЧОГО ВИМАГАЄ ВІД НЬОГО БОГ. КОЛИ БОЖЕ ВІДСУНУТЕ НА ЗАДНІЙ ПЛАН, ТОДІ У СУСПІЛЬСТВІ ПОЧИНАЄ ЗАРОДЖУВАТИСЯ ЕМАНСИПАЦІЯ ВІД БОЖИХ ВИМОГ, – У РОЗУМОВОМУ, МОРАЛЬНОМУ ТА ЕСТЕТИЧНОМУ ВІДНОШЕННІ, ТА СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (СЛУЖІННЯ ДУХУ ЧАСУ) ПОЛІТИКИ, ЗВИЧАЇВ, ВЕСЕЛОЩІВ, А ПОТІМ ВИХОВАННЯ ТА ВСІХ УСТАНОВ.
У НАШ ЧАС ПРО ТЕ, ЩО БОЖЕ, – НЕ ДУМАЮТЬ, НЕ ГОВОРЯТЬ, НЕ ПИШУТЬ І НАВІТЬ У ДУМКАХ НЕ МАЮТЬ. ЧИ ДИВНО ТОДІ, ЩО ПРИ ТАКОМУ НАСТРОЇ ВЧЕННЯ ПРОТИЛЕЖНІ ВІРІ ЗНАХОДИТЬ ДОСТУП У СУСПІЛЬСТВО ТА ЩО СУСПІЛЬСТВО СХИЛЯЄТЬСЯ ДО ПРОВАЛЬНОГО неВІР’Я?
