| Неділя 17-а після П’ятидесятниці. Глас 8. |
 Посту немає.
|
Сщмч. Ієрофея
, єп. Афінського (I).
Мчч. Гаїя, Фавста, Євсевія і Херимона (III). Сщмч. Петра Капетолійського (III-IV). Мцц. Домніниі дочок її Віринеї (Вероніки) і Проскудії (Просдоки) (305-306). Мчч. Давікта (Адавкта) (бл. 305-313). і дочки його Калісфенії (бл. 318). Прп. Павла Препростого (IV). Прп. Амона (бл. 350). Блгв. кн. Володимира Ярославича Новгородського, чудотворця (1052). Прпп. Єлладія і Онисима Печерських (XII-XIII). Прп. Амона, затворника Печерського (XIII). Св. прав. Стефана Щиляновича (1515) (Серб.).
Сщмч. Димитрія пресвитера (1918). Сщмчч. Миколая, Михайла, Якова і Тихона пресвітерів, прмч. Василія (1937). Св. Хіонії спов. (1945). Блж. Варфоломія Чигиринського (1931). Прп. Варсонофія Херсонського, сповідника.
Знайдення мощей свтт. Гурія, архієп. Казанського, і Варсонофія, єп. Тверського (1595). Собор Казанських Святих.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
КОРІННА, ПОЧАТКОВА ЗАПОВІДЬ – ЛЮБИ. МАЛЕ СЛОВО, А ВИСЛОВЛЮЄ ВСЕОСЯЖНУ СПРАВУ.
ЛЕГКО СКАЗАТИ ЛЮБИ, АЛЕ НЕ ЛЕГКО ДОСЯГНУТИ ПОТРІБНУ МІРИ ЛЮБОВІ.
НЕ ЗОВСІМ ЯСНО І ТЕ, ЯК ЦЬОГО ДОСЯГНУТИ, ТОМУ І СПАСИТЕЛЬ ОБСТАВЛЯЄ ЦЮ ЗАПОВІДЬ ІНШИМИ ПОЯСНЮВАЛЬНИМИ ПРАВИЛАМИ: ЛЮБИ, “ЯК САМОГО СЕБЕ; І ЯК ХОЧЕТЕ, ЩОБ З ВАМИ ЧИНИЛИ ЛЮДИ, ТАК І ВИ ЧИНІТЬ З НИМИ”.
ТУТ ВКАЗУЄТЬСЯ МІРА ЛЮБОВІ, МОЖНА СКАЗАТИ, БЕЗМІРНА; БО ЧИ Є МІРА ЛЮБОВІ ДО САМОГО СЕБЕ І ЧИ Є ДОБРО, ЯКОГО НЕ ПОБАЖАВ БИ СОБІ ХТОСЬ ВІД ІНШИХ? МІЖ ТИМ, ОДНАК, ЦЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ НЕ Є НЕЗДІЙСНЕННИМ. ВСЯ СПРАВА У ТОМУ, ЩОБ ЯК СЛІД ВВІЙТИ У ДОСКОНАЛЕ СПІВЧУТТЯ З ІНШИМИ ТАК, ЩОБИ ЇХ ПОЧУТТЯ ПОВНОЮ МІРОЮ ПЕРЕНОСИЛИСЯ НА СЕБЕ ТА ВІДЧУВАТИ ЇХ ТАК, ЯК ВОНИ ВІДЧУВАЮТЬ.
КОЛИ ЦЕ БУДЕ, НІЧОГО І ВКАЗУВАТИ, ЩО У ТАКОМУ РАЗІ СЛІД ЗРОБИТИ ДЛЯ ІНШИХ: СЕРЦЕ САМЕ ВКАЖЕ. ТИ ТІЛЬКИ ПОТУРБУЙСЯ ПРО ТЕ, ЩОБИ ПІДТРИМУВАТИ СПІВЧУТТЯ, А ТО ВІДРАЗУ Ж ПІДІЙДЕ ЕГОЇЗМ І ПОВЕРНЕ ТЕБЕ У СЕБЕ І ЗАПОЛОНИТЬ ТЕБЕ. ТОДІ І ПАЛЬЦЕМ НЕ ПОВОРУШИШ ДЛЯ ІНШОГО, І ДИВИТИСЯ НА НЬОГО НЕ БУДЕШ, ХОЧ І ПОМРЕ ВІН.
КОЛИ СКАЗАВ ГОСПОДЬ: ЛЮБИ БЛИЖНЬОГО, ЯК САМОГО СЕБЕ, ТО ХОТІВ, ЩОБ ЗАМІСТЬ НАС, СТАВ У НАС, ТОБТО, У НАШОМУ СЕРЦІ, БЛИЖНІЙ. ЯКЩО Ж ТАМ ТАК І БУДЕ СТОЯТИ НАШЕ “Я”, ТО НЕ ЧЕКАЙ ДОБРА.
