| Седмиця 18-а після П’ятидесятниці. Глас 8. |
 Посту немає.
|
Сщмч. Ієрофея
, єп. Афінського (I).
Мчч. Гаїя, Фавста, Євсевія і Херимона (III). Сщмч. Петра Капетолійського (III-IV). Мцц. Домніниі дочок її Віринеї (Вероніки) і Проскудії (Просдоки) (305-306). Мчч. Давікта (Адавкта) (бл. 305-313). і дочки його Калісфенії (бл. 318). Прп. Павла Препростого (IV). Прп. Амона (бл. 350). Блгв. кн. Володимира Ярославича Новгородського, чудотворця (1052). Прпп. Єлладія і Онисима Печерських (XII-XIII). Прп. Амона, затворника Печерського (XIII). Св. прав. Стефана Щиляновича (1515) (Серб.).
Сщмч. Димитрія пресвитера (1918). Сщмчч. Миколая, Михайла, Якова і Тихона пресвітерів, прмч. Василія (1937). Св. Хіонії спов. (1945). Блж. Варфоломія Чигиринського (1931). Прп. Варсонофія Херсонського, сповідника.
Знайдення мощей свтт. Гурія, архієп. Казанського, і Варсонофія, єп. Тверського (1595). Собор Казанських Святих.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Св. Іоанн Предтеча посилає учнів своїх спитати Господа: чи Він Той, Який повинен прийт
и, чи потрібно чекати іншого?
Не для себе він так запитував, бо знав точно, будучи сповіщений про це з неба, хто Іісус Христос, але для учнів. І учні шукали рішення цього питання через щире бажання знати істину.
Таким не має потреби багато говорити; Господь і не говорить, а тільки вказує на те, що було у ту пору Їм здійснено. Божественні справи говорили самі про божество Його. Це було таким очевидним, що учні не стали уже більше запитувати.
Так і завжди. Сила Божа живе в Церкві; щирий шукає істини, відразу ж відчуває і переконується в істині. Це переконання покладає кінець усім питання і повністю заспокоює.
Хто ж не хоче вірити та, втративши віру, починає шукати в Церкві і в християнстві не основи віри, а приводів, як би виправдати своє невір’я, тому ніякі указання не здаються переконливими. Невір’я ж своє він вважає цілком ґрунтовним, хоча і основи його дріб’язкові та незначні. Того хоче його серце – тому все можна стерпіти.
