| Cедмиця 33 після П’ятидесятниці | Святки. |
| Собор 70-ти апостолів: Якова, брата Господнього, Мaрка та Лyки євангелістів, Клeопи, Симeона, Вaрнави, Iосії (Іосифа, Варсави, Іуста), Фaдея, Aнанії, первомч. архідиякона Стeфана, Филипa, Прoхора, Никaнора, Тимона, Пармена, Тимoфія, Титa, Филимoна, Oнисима, Єпафраса, Aрхипа, Сили, Силуана, Крискента, Криспа, Єпенета, Андроника, Стахія, Амплія, Урвана, Наркіса, Апелія, Аристовула, Родіона (Іродіона), Агава, Руфа, Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмiя, Ліна, Гаїя, Філолога, Лукія, Іассона, Сосипатра, Олімпа (Олімпана), Тертія, Ераста, Куарта, Євoда, Онисифора, Климeнта, Сoсфена, Аполлоса, Тихика, Єпaфродита, Кaрпа, Кoдрата, Марка (Іоанна), Зіни, Аристарха, Пуда, Трофима, Мaрка, Артeми, Фортуната й Ахаїка; Діoнісія Ареопагіта та Симeона Нігера, Aкили (I). Прп. Феоктиста, ігумена Кукума Сікелійського (800). Прмч. Зосими і мч. Афанасія (III–IV). Свт. Євстафія I, архієп. Сербського (близько 1285). Прп. Ахили, диякона Печерського, в Дальніх печерах (ХIV). Сщмчч. Олександра Скальського, Стефана Пономарьова і Филипа Григор’єва пресвітерів (1933); сщмч. Миколая Маслова пресвітера (1939); сщмч. Павла Феліцина пресвітера (1941). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: 1Пет. 4:1-11 (зач. 61); Апп.: Рим. 8:8-14 (зач. 96 віл полу). Єв.: Мк. 12:28-37 (зач. 56); Апп.: Лк. 10:1-15 (зач. 50).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Чи буде на тому світі така поблажливість до тих, хто не приймає Господа, яку показав Він до тих, хто живе на землі? Ні, не буде. Посилаючи сімдесят (Лк. 10:1) на проповідь, Господь заповів їм, щоб вони, коли не приймуть їх, говорили там на вулицях: “і порох, що прилип до нас з вашого міста, обтрушуємо вам; а проте знайте, що наблизилось до вас Царство Боже” (Лк. 10:11); тобто вашого нам нічого не треба: не з корисливості якоїсь ходимо ми з проповіддю, а для сповіщення вам миру і Царства Божого. Не хочете прийняти цього блага – як хочете; ми йдемо далі.
Так заповідано на теперішній час, а на майбутнє що? “Содому в той день буде відрадніше, ніж місту тому” (Лк. 10:12) Отже, невірам нічого обнадіювати себе поблажливістю Господньою. Тільки й повольничати їм, що на землі, а як смерть – так вся гроза гніву Божого впаде на них. Велике нещастя потрапити в невіри! І на землі їм нерадісно, бо без Бога і Господа Іісуса Христа Спасителя і Відкупителя і тут все похмуро і безрадісно, а що там, того і словом описати і уявити неможливо. Вже втішніше б знищитися, але й цього не дано буде їм.
