| Cедмиця 33 після П’ятидесятниці | Святки. |
| Прор. від 12-ти Малахії (400 р. до Р. Х.). Мч. Гордія (IV). Прп. Женев’єви Паризької (512). Сщмч. Василія Холмогорова пресвітера (1938). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: 1Пет. 3:10-22 (зач. 60); Мч.: 2Тим. 2:1-10 (зач. 292). Єв.: Мк. 12:18-27 (зач. 55)*; Мч.: Мф. 10:16-22 (зач. 36).
* Рядові читання 2, 3 та 4 січня можна опустити з огляду на Богоявленську відступку.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“А хто витерпить до кінця, той спасеться” (Мф.10:22). А чи є нам що терпіти? У цьому ні в кого не буває нестачі. Територія терпіння у кожного широка; отже, і спасіння у нас під руками. Перетерпи все до кінця, і будеш спасенний. Треба, однак, терпіти вміючи, а то можна протерпіти і користі ніякої не отримати.
По-перше, віру святу бережи, і життя по вірі веди бездоганне; всякий же гріх, що трапляється, очищай негайно покаянням.
По-друге, все, що доводиться терпіти, приймай як від руки Божої, пам’ятаючи твердо, що без волі Божої нічого не буває.
По-третє, вірячи, що все, що від Господа виходить, посилається Ним на благо душам нашим, за все щиро дякуй Богові, дякуй і за скорботи, і за розради.
По-четверте, полюби скорботу заради великої її спасительності, і збуди в собі спрагу до неї, як до пиття хоча гіркого, але цілющого.
По-п’яте, тримай у думці, що коли прийшла біда, то її не скинеш, як тісний одяг; треба перенести. По-християнськи ти перетерпиш її чи не по-християнськи, – все ж таки перетерпіти неминуче; так краще ж перетерпіти по-християнськи. Ремствування не позбавляє від біди, а тільки робить її важчою; а смиренна покірність визначенням Промислу Божого і благодушність забирають важкість у бід.
По-шосте, усвідом себе вартим ще й не такого лиха – усвідом, що якби Господь хотів вчинити з тобою по всій правді, то чи таке лихо слід було б послати тобі.
По-сьоме, найбільше молись, і милостивий Господь подасть тобі міцність духу, за якої, тоді як інші дивуватимуться твоїм лихам, тобі буде здаватися, що і терпіти-то нічого.
