| Седмиця – загальна. Глас 1. |
 Посту немає.
|
Прп. Ісидора
Пелусіотського (бл. 436-440). Блгв. вел. кн. Георгія (Юрія) Всеволодовича Володимирського (1238). Прп. Кирила Новоєзерського (1532).
Мч. Іадора (III). Сщмч. Аврамія, єп. Арвільського (бл. 344-347). Прп. Миколая спов., ігумена Студійського (868). Прпп. Авраамія і Копрія Печензьких, Вологодських (XV).
Сщмч. Мефодія, єп. Петропавлівського (1921). Сщмчч. Євстафія, Іоанна, Олександра, Сергія, Іоанна, Олександра, Миколая, Олексія, Миколая, Олексія, Олександра, Аркадія, Бориса, Михаїла, Миколая, Олексія, Андрія, Димитрія, Іоанна, Петра пресвітерів, прмч. Серафима, Феодосія, прмцц. Рафаїли, Єкатерини, Марії та Анни, мчч. Іоанна, Василія, Димитрія, Димитрія і Феодора (1938).
Євангельські Читання
1 Ин., 69 зач., I, 8 – II, 6. Мк., 62 зач., XIII, 31 – XIV, 2.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
На що вчора навів нас Апостол, те нині прямо внушає нам Євангеліє: “Дивіться, пильнуйте, моліться, бо не знаєте, коли прийде той час. Отож, пильнуйте… щоб, прийшовши зненацька, не знайшов вас сплячими”. Треба чекати, і кожну мить тримати у думці, що ось-ось з’явиться Господь та засіяє як блискавка від одного кінця Землі до іншого.
Іншим думається, що можна це очікування Господа замінити очікуванням смерті. Добре і це, або хоч це. Але очікування Господнього пришестя – це одне, а очікування смерті – інше. Інша думка про одне та інше; інше й почуття, що народжується під дією однієї та іншої думки. Дня Господнього чекай, у який все закінчиться визначенням безповоротним. Після смерті все ще буде тривати час невирішеного стану; а день Господній все визначить на вічні віки, і закарбує так, що вже не чекай змін.
Чекав, говориш. І ще чекай. І все чекай. Але це, скажеш, отруїть усі радості. Не отруїть, а тільки вижене з порядків твого життя такі радості, які незаконно користуються цим ім’ям. Будеш і при цьому радіти, але тільки у Господі. І Господа чекати при такій радості можна, і якщо Господь застане тебе у цій радості, тільки похвалить.
