| Седмиця загальна. Глас 1. |
Посту немає.
|
Прп. Вукола![]()
, єп. Смирнського (бл. 100).
Мцц. Дорофеї![]()
діви, жінок Христини
, Калисти
і мч. Феофіла
(288-300). Мц. Фавсти![]()
діви і мчч. Євиласія![]()
і Максима![]()
(305-311). Мч. Юліана![]()
Ємиського (312). Прпп. Варсонофія
Великого й Іоанна
Пророка (VI). Свт. Фотія![]()
, Патріарха Константинопольського (891). Мцц. дів Марфи![]()
, Марії![]()
і брата їх, прмч. Ликаріона![]()
отрока.
Сщмч. Димитрія пресвітера та мч. Анатолія (1921). Сщмч. Василія
пресвітера (1930). Сщмч. Олександра пресвітера (1938).
Євангельські Читання
2 Тим., 295 зач., III, 1-9. Лк., 103 зач., XX, 45 – XXI, 4.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

Хто такі – “які мають вигляд благочестя, сили же його відреклися?” І хто інші – “які завжди вчаться та не можуть дійти до пізнання істини”?
Перші – це ті, які тримають усі зовнішні порядки, у яких показане благочестиве життя; але не мають такої міцної волі, щоб і внутрішні свої налаштування тримати так, як вимагає цього істинне благочестя. Ідуть до храму охотно і стоять там охотно. Але не прикладають зусиль, щоб і розумом стояти перед Богом невідступно і благоговійно припадати до Нього. І виходить, що тоді, коли за зовнішніми ознаками вони у храмі, то внутрішнім станом їх там немає, бо залишився у них один тільки образ благочестя, а сили його немає. Так і у всьому іншому розумій.
Другі – це ті, які, вступивши у сферу віри, тільки і роблять, що питання винаходять, – що те, що це, чому так, а чому так. Люди, які страждають порожньою цікавістю. За істиною не ганяються, а лише би запитувати і запитувати. І вирішенням цих питань на довго не зупиняються, а скоро відчувають потребу знайти інше рішення. І так крутяться день і ніч, питаючи і питаючи, і ніколи повністю не буваючи задоволеним відповідями. Інший за задоволеннями ганяється, а вони за задоволенням своєї цікавості.
