| Страсна седмиця. Великий піст. Строгий піст. |
 За монастирським уставом – повне утримання від їжі.
|
Велика П’ятниця. Спомин Святих спасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа
Прп. Іосифа піснописця (883). Прп. Георгія, що в Малеї (V-VI).
Мцц. Фервуфи діви, сестри і рабині її (341-343). Прп. Зосими Палестинського (бл. 560). Прп. Іосифа Багатостраждального, Печерського (XIV). Прп. Зосими Ворбозомського (бл. 1550).
Прмчч. Веніаміна та Никифора (1928). Сщмч. Миколая, єп. Вельського, прмц. Марії (1932). Сщмч. Іоанна пресвітера (1933). Мч. Іоанна (1943). Прп. Ілії Макіївського (1946).
Ікони Божої Матері, іменованої «Герондиса».
Євангельські Читання
Утр. – Євангелія Послідування Святих Страстей Господа нашего Іісуса Христа: 1-е. Ін., 46 зач., XIII, 31 – XVIII, 1. 2-е. Ін., 58 зач., XVIII, 1-28. 3-е. Мф., 109 зач., XXVI, 57-75. 4-е. Ін., 59 зач., XVIII, 28 – XIX, 16. 5-е. Мф., 111 зач., XXVII, 3-32. 6-е. Мк., 67 зач., XV, 16-32. 7-е. Мф., 113 зач., XXVII, 33-54. 8-е. Лк., 111 зач., XXIII, 32-49. 9-е. Ін., 61 зач., XIX, 25-37. 10-е. Мк., 69 зач., XV, 43-47. 11-е. Ін., 62 зач., XIX, 38-42. 12-е. Мф., 114 зач., XXVII, 62-66.
Літургії немає
На 1-му часі: Гал., 215 зач. (від полу́), VI, 14-18. Мф., 110 зач., XXVII, 1-56. На 3-му часі: Рим., 88 зач. (від полу́), V, 6-11. Мк., 67 зач., XV, 16-41. На 6-му часі: Євр., 306 зач., II, 11-18. Лк., 111 зач., XXIII, 32-49. На 9-му часі: Євр., 324 зач., X, 19-31. Ін., 59 зач., XVIII, 28 – XIX, 37. На веч.: 1 Кор., 125 зач., I, 18 – II, 2. Єв. складене: Мф., 110 зач., XXVII, 1-44; Лк., XXIII, 39-43; Мф., XXVII, 45-54; Ін., XIX, 31-37; Мф., XXVII, 55-61.
У другій половині дня звершується вечірня, наприкінці якої з вівтаря виноситься Свята Плащаниця.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Розіп’яття Христа Господа і собор архангела Гавриїла! Нове втішливе поєднання! Гавриїл сповіщає про народження Предтечі; Гавриїл благовіствує Діві; він же, очевидно, сповіщав радість про народження Спасителя; не хто інший і жінкам сповістив про Воскресіння Христа Господа. Таким чином Гавриїл – всякої радості провісник.
Розіп’яття ж Христове – радість та відрада всіх грішників. Грішнику, який має почуття своєї гріховності та всеправедності правди Божої, ніде сховатися, окрім як під покровом хреста. Тут приймає він переконання, що йому немає прощення поки він один стоїть перед Богом зі своїми гріхами і навіть зі сльозами про них. Одне для нього спасіння – у хресній смерті Господа.
На хресті рукописання всіх гріхів є розірваним. І кожен, хто приймає це з повною вірою, стає причасним цього таїнства помилування. Із становленням цієї віри дозріває і впевненість у помилування та разом відрада від почуття вступлення у стан помилування на всі віки. Хрест – це джерело радості, тому що грішник вірою п’є з нього відраду помилування. У цьому відношення він є свого роду архангелом, який благовіствує радість.
