| Cедмиця 33 після П’ятидесятниці | Святки. |
| Передсвято Богоявлення. Свт. Сильвестра, папи Римського (335). Сщмч. Феогена, єп. Парійського (близько 320). Прп. Сильвестра Печерського, в Ближніх печерах (XII). Прав. Іуліанії Лазаревської, Муромської (1604). Кончина (1833) і друге знайдення мощей (1991) прп. Серафима, Саровського чудотворця. Мч. Василія Петрова (1942). |
Євангельські Читання
Утр.: – Мф. 11:27-30 (зач. 43). На літ.: – Ап.: 1Пет. 2:21-3:9 (зач. 59); Свт.(під зачало): Євр. 7:26-8:2 (зач. 318); Прп.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Єв.: Мк. 12:13-17 (зач. 54); Свт.: Ін. 15:1-7 (зач. 50); Прп.: Лк. 6:17-23 (зач. 24).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас” (Мф.11:28). О, божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, що кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто, що у нас гріхів багато, і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.
Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: “візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе”. І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді – ярмо, і гріхи – тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.
Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.
