Cедмиця 15 після П’ятидесятниці. Посту немає.
Сщмч. Анфіма, єп. Нікомідійського, і з ним мчч. Феофіла диякона, Дорофея, Мардонія, Мигдонія, Петра, Індиса, Горгонія, Зінона, Домни діви та Євфимія (302). Прп. Феоктиста, співпосника Євфимія Великого (467). Св. Фіви дияконіси (I). Мц. Василиси Нікомідійської (309). Сщмч. Аристіона, єп. Александрійського. Свт. Іоанникія II, патр. Сербського (1354). Блж. Іоанна Власатого, Ростовського чудотворця (1580). Сщмчч. Пимена (Бєлоликова), єп. Верненського, Сергія Феноменова, Василія Колмикова, Филипа Шацького, Володимира Дмитрієвського пресвітерів, прмч. Мелетія (Голоколосова) (1918); сщмчч. Василія Красівського, Парфенія Красівського пресвітерів (1919); сщмчч. Андрія Дальникова, Феофана Соколова пресвітерів (1920); сщмчч. Володимира Садовського, Михаїла Сушкова пресвітерів (1921); сщмч. Миколая Сущевського пресвітера (1923); сщмч. Євфимія Кругових пресвітера і з ним 4-х мучеників (1924); сщмч. Романа Марченко пресвітера (1929); сщмчч. Олексія Зинов’єва, Ілії Бажанова пресвітерів (1937). Пісідійської ікони Божої Матері (VI).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Я є двері: хто ввійде через Мене, той спасеться” (Ін. 10, 9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: “ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене” (Ін. 14, 6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: “без Мене не можете робити нічого” (Ін. 15, 5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми – ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства – Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої – віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Ісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу – і внутрішню, і зовнішню – протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
