Неділя 15 після П’ятидесятниці. Посту немає.
Сщмч. Вавили, єп. Великої Антіохії, і з ним трьох отроків: Урвана, Прилідіана, Єполонія та матері їхньої Христодули (251). Прор. Боговидця Мойсея (XVI ст. до Р. Х.). Мц. Єрміонії, доньки ап. Филипа диякона (близько 117). Мч. Вавили Нікомідійського і з ним 84-х отроків (IV). Мчч. Феодора, Міана, Юліана та Кіона (305–311). Блж. Даниїла Єлисаветградського (1860). Прмч. Парфенія, ігумена Кизилтаського (1867). Знайдення мощей свт. Іоасафа, єп. Бєлгородського (1911). Сщмчч. Григорія (Лебедєва), єп. Шліссельбурзького, Сергія (Дружиніна), єп. Нарвського, Павла Васильєвського, Іоанна Василевського, Миколая Лебедєва, Миколая Сретенського, Іоанна Ромашкіна, Миколая Хвощева, Олександра Нікольського, Петра Лебединського, Михаїла Богородського та Ілії Ізмайловапресвітерів, прмч. Стефана (Кускова), мчч. Василія Єжова, Петра Лонськова, Стефана Митюшкіна й Олександра Блохіна (1937). Сщмч. Петра (Зимонича), митр. Дабро-Боснійського (1941) (Серб.). Мц. Єлени Чернової (1943). Друге знайдення (1964) і перенесення (1989) мощей свт. Митрофана, єп. Воронезького. Собор Воронезьких святих.
Ікони Божої Матері, йменованої «Неопалима Купина» (1680).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Я є двері: хто ввійде через Мене, той спасеться” (Ін. 10, 9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: “ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене” (Ін. 14, 6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: “без Мене не можете робити нічого” (Ін. 15, 5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми – ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства – Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої – віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Ісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу – і внутрішню, і зовнішню – протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
