Неділя 32 після П’ятидесятниці Святки.
ОБРІЗАННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА.
Неділя Після Різдва Христового та перед Богоявленням. Свт. Василія Великого, архієп. Кесарії Каппадокійської (379). Мч. Василія Анкірського (близько 362). Прав. Емілії, матері свт. Василія Великого (IV). Свт. Афанасія, єп. Полтавського і Мгарського, чудотворця (1801). Прмч. Єремії (Леонова) (1918); сщмчч. Платона (Кульбуша), єп. Ревельського, і з ним Михаїла Блейве і Миколая Бежаницького пресвітерів (1919); сщмчч. Олександра (Трапіцина), архієп. Самарського, і з ним Іоанна Сульдина, Олександра Органова, Іоанна Смирнoва, Олександра Іванова, В’ячеслава Інфантова, Василія Вітевського і Якова Алфьорова пресвітерів (1938).
Євангельські Читання
Утр.: – Ін. 21:1-14 (зач. 66). На літ.: – Ап.: Неділі перед Богоявленням: 2Тим. 4:5-8 (зач. 298); Обрізанню (під зачало): Кол. 2:8-12 (зач. 254); Свт.: Євр. 7:26-8:2 (зач. 318). Єв.: Неділі перед Богоявленням: Мк. 1:1-8 (зач. 1); Обрізанню (під зачало): Лк. 2:20-21,40-52 (зач. 6); Свт.: Лк. 6:17-23 (зач. 24).
Літургія св. Василія Великого.
Новий рік*. Обрізання Господнє. Свт. Василія Великого
Оскільки Новий рік є початком днів літа, то в день цей належить набрати в душу таких думок, почуттів і настроїв, які могли б, як належить християнину, керувати всім перебігом справ його впродовж року. Це ми негайно знайдемо, щойно візьмемо на думку, чим є новий рік у духовному житті. У духовному житті новий рік є, коли той, хто живе в недбальстві, починає дбати про спасіння і служіння Богу. Бо коли хтось наважується на це, тоді в нього всередині й поза ним усе перебудовується заново і на нових засадах – стародавнє минає і все стає новим. Якщо в тебе є це – понови; а якщо ні – почни, – і буде в тебе новий рік.
До цього ж підійде і гідне святкування обрізання Господнього і пам’яті святого Василія Великого. Сутність сказаної зміни полягає в тому, що людина починає з цього моменту жити виключно для Бога на спасіння своє, тоді як раніше жила виключно для себе, готуючи собі погибель. Тут покидає вона колишні звички, всі розваги і все, у чому знаходила задоволення; відсікає пристрасті й пожадливі нахили і приймає справи суворого самозречення. А така зміна є точнісінько тим, чим, за Апостолом, має бути обрізання серця, про яке нагадує і до якого зобов’язує нас святкування обрізання Господнього, і приклад якого представляє в особі своїй святий Василій Великий. Так всі теми, що збираються у свідомості в новий рік, сходяться в одному – внутрішньому оновленні нашому через обрізання серця. Якщо Господь благоволить комусь налаштуватися в новий рік таким чином, тобто не тільки подумати так, а й у життя ввести все це, той найдосконалішим чином по-християнськи відсвяткує Новий рік і приготується до християнського проведення всього року. Наступного нового року, йому треба буде тільки оновити і оживити сприйняте нині.
*За юліанським календарем.
