| Седмиця 4-та після П’ятидесятниці. Глас 2. |
 Посту немає
|
Положення
чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні (V).
Свт. Іувеналія, архиєп. Єрусалимського (біл. 458). Свт. Фотія, митр. Київського (1431).
Феодотівської (1487), Пожайської (XVII), і Охтирської (1739) ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Прийдіть до Мене, всі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас”. Підемо ж всі слідом за Господом, яким кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам тяжко відчути, тобто, що у нас гріхів багато, і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потребність шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний прихисток у Господі Спасителеві, і кроки наші самі собою направляться до Нього.
Душа, яка забажає позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: “візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе“. І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити у заповідях Його. І заповіді – ярмо, і гріхи – тягар. Але порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів тяжкий, як гора.
Не будемо боятися ж охотно прийняти ярмо Господнє благе та тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо здобути спокій душам нашим.
