Початок індикту — церковне новоліття. Прп. Симеона Стовпника (459) і матері його Марфи (близько 428).
Прав. Іісуса Навина (ХVI ст. до Р. Х.). Мц. Калісти і братів її, мчч. Євода та Єрмогена (309). Мч. Аїфала диякона (380). Мцц. 40 дів посниць і мч. Амуна диякона, вчителя їхнього (IV). Прп. Діонісія Малого (до 556) (Румун.). Прмц. Татіани, мц. Наталії (1937). Собор Вінницьких святих.
Собор Пресвятої Богородиці в Міасинській обителі (в пам’ять знайдення Її ікони) (864). Чернігівської-Гефсиманської (1869), Александрійської, Августовської (1914) та іменованої «Всеблаженна» (у Казані) ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У ЄВАНГЕЛІЄ ЙДЕТЬСЯ ПРО ТЕ, ЩО ГОСПОДЬ НЕ ЗВІСТИТИ ТІЛЬКИ ПРИЙШОВ ПРО ЛІТО ПРИЄМНЕ, АЛЕ І ПРИНІС ЙОГО.
ДЕ Ж ВОНО? У ДУШАХ ВІРЯН. ЗЕМЛЯ НІКОЛИ НЕ БУДЕ ПЕРЕТВОРЕНА У РАЙ, ПОКИ БУДЕ ІСНУВАТИ СПРАВЖНІЙ ПОРЯДОК РЕЧЕЙ; АЛЕ ВОНА Є І БУДЕ НИВОЮ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО РАЙСЬКОГО ЖИТТЯ.
ПОЧАТКИ ЇЇ – В ДУШІ; А ЗМОГА – У БЛАГОДАТІ БОЖІЙ; БЛАГОДАТЬ ЖЕ ПРИНІС НАШ ІІСУС ХРИСТОС – ПРИНІС, ВІДПОВІДНО, ДЛЯ ДУШ ЛІТО ПРИЄМНЕ. ХТО СЛУХАЄ ГОСПОДА І ВИКОНУЄ ВСЕ ЗАПОВІДАНЕ НИМ, ТОЙ ОТРИМУЄ БЛАГОДАТЬ І СИЛОЮ ЇЇ НАСОЛОДЖУЄТЬСЯ У СОБІ ЛІТОМ ПРИЄМНИМ.
ЦЕ ПРАВИЛО ДІЄ У ВСІХ ЩИРО ВІРУЮЧИХ ТА ВСІХ, ХТО ЖИВЕ ПО ВІРІ. ДУМКАМИ НЕ НАПОВНИШ ДУШУ СВОЮ ПРИЄМНІСТЮ; ТРЕБА ДІЯТИ І ПРИЄМНІСТЬ ПОСЕЛИТЬСЯ САМА СОБОЮ. ЗОВНІШНЬОГО СПОКОЮ МОЖЕ НЕ БУТИ НІЯКОГО, А ОДИН ЛИШЕ ВНУТРІШНІЙ, АЛЕ ВІН НЕВІД’ЄМНИЙ ВІД ХРИСТА.
ЗРЕШТОЮ, ЗАВЖДИ БУВАЄ ТАК, ЯКЩО ОСЕЛИТЬСЯ ВНУТРІШНІЙ СПОКІЙ, ЗОВНІШНІ ТУРБОТИ ВЖЕ НЕ МАЮТЬ ТІЄЇ ТЯГОТИ ТА ГІРКОТИ.
ОТЖЕ, І З ЦІЄЇ СТОРОНИ ЛІТО Є ПРИЄМНИМ, ТІЛЬКИ ЗЗОВНІ ВОНО ЗДАЄТЬСЯ ХОЛОДНОЮ ЗИМОЮ.