Прп. Киріака пустельника (556).
Мчч. Дади, Гаведая та Каздої (IV). Прп. Феофана Милостивого. Сщмч. Іоанна, архієп. Ризького (1934). Собор Полтавських святих.
Горбанівської ікони Божої Матері (XVIII).
Євангельські Читання
Єф., 231 зач., V, 25-33. Лк., 21 зач., V, 33-39. Прп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
СИНАМ ШЛЮБНИМ НЕПРИСТОЙНО ПОСТИТИ ПОКИ З НИМИ ЖЕНИХ, СКАЗАВ ГОСПОДЬ, І ТИМ ПРОРІК ЗАКОН, ЩО І В ЧЕСНОТАХ ВСЬОМУ СВОЄ МІСЦЕ ТА ЧАС. І ЦЕ ДО ТОГО НЕВІДКЛАДНО, ЩО СПРАВА НЕВЧАСНА ТА НЕДОРЕЧНА ВТРАЧАЄ СВОЮ ДОБРОТНІСТЬ ЗОВСІМ АБО ЧАСТИНУ.
У ПРИРОДІ ЗОВНІШНІЙ ГОСПОДЬ УСЕ ВЛАШТУВАВ МІРОЮ, ВАГОЮ ТА ЧИСЛОМ; ХОЧЕ, ЩОБ І В МОРАЛЬНОМУ ПОРЯДКУ БУЛО БЛАГОПРИСТОЙНО ТА ЗА ЧИНОМ. ВНУТРІШНЯ БЛАГОПРИСТОЙНІСТЬ СКЛАДАЄ ПОЄДНАННЯ КОЖНОЇ ЧЕСНОТИ В СУКУПНОСТІ АБО Є ГАРМОНІЄЮ ЧЕСНОТ, ЩОБ НІЯКА НЕ ВИДАВАЛАСЯ БЕЗ ПОТРЕБИ, А ВСІ БУЛИ У СТРОЮ, ЯК ГОЛОСИ В ХОРІ.
ЗОВНІШНЯ БЛАГОПРИСТОЙНІСТЬ КОЖНІЙ СПРАВІ ДАЄ СВОЇ МІСЦЯ ТА ЧАС. КОЛИ ВСЕ ЦЕ ВЛАШТОВУЄТЬСЯ, ЯК ПОТРІБНО, ТОДІ ВІДБУВАЄТЬСЯ ТЕ Ж, ЩО КРАСИВУ ОСОБУ ОДЯГНУТИ В ПРЕКРАСНИЙ ОДЯГ.
ДОБРОЧЕСНІСТЬ БЛАГОВИДНА, І ВНУТРІШНЬО І ЗОВНІШНЬО, Є ЛЮБ’ЯЗНОЮ; А РОБИТЬ ЇЇ ТАКОЮ ХРИСТИЯНСЬКА РОЗСУДЛИВІСТЬ У СТАРЦІВ – МІРКУВАННЯ, ЩО НАБУВАЄТЬСЯ ДОСВІДОМ, ЗДОРОВИМ ОБГОВОРЕННЯ ЖИТІЙ СВЯТИХ ПРИ СВІТЛІ СЛОВА БОЖОГО.
