Седмиця 4-а після Пасхи. Глас 3. |
Посту немає.
|
Апп. від 70-ти Іасона і Сосипатра, Керкіри діви та інших, що ними постраждали (I). Мчч. Дади, Максима і Квінтиліана (286).
Мчч. Саторнія, Іакісхола, Фавстіана, Яннуарія, Марсалія, Євфрасія, Мамія, Мурина, Зінона, Євсевія, Неона та Віталія (бл. 63). Свт. Кирила, єп. Туровського (бл. 1183).
Мц. Анни (1939). Знайдення мощей прп. спов. Софії Київської (2012).
Євангельські Читання
Діян., 24 зач., X, 1-16. Ін., 24 зач., VI, 56-69.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Коли Господь запропонував вчення про таїнство Тіла та Крові, вважаючи у ньому необхідну умову для спілкування з Собою та джерело життя істинного, тоді “багато з учнів Його відійшли від Нього і вже не ходили з Ним”.
Дуже чудесною здалася їм така справа безмежної до нас милості Божої, і неприхильність до чудесного відкинуло їх від Господа. Господь бачив це та, однак, готовий бути розіп’ятим за спасіння всякого, не знаходив можливим применшити або відмінити чудесне. Так воно є необхідним в економії нашого спасіння! Хоча, звичайно, із жалем, але залишив Він їх іти від Себе у пітьму невір’я та пагубу, і не їм тільки, але й вибраним дванадцятьом сказав з цього приводу: “чи не хочете і ви відійти?”, виявляючи готовність і їх відпустити, якщо не схиляться перед чудесністю.
Звідси виходить, що бігати від чудесного – теж саме, що бігати від Господа Спасителя, і той, хто відвертається від чудесного, – теж, що той, хто гине. Тож нехай слухають ті, які жахаються тільки при одній згадці про чудесне! Зустрінуть і вони чудо, якому не зможуть уже заперечити: це смерть і після смерті суд. Але чи послужить їм це неперечення у спасіння, один Бог знає.