| Cедмиця 10 після П’ятидесятниці. | Пісний день. |
| Мч. Каліника (III–IV).Мц. Серафими діви (117–138). Різдво святителя Миколая, архієп. Мир Лікійських (III). Мц. Феодотії та трьох чад її (304). Свт. Лупа, єп. Труа (479). Мч. Євстафія Мцхетського (589) (Груз.). Прмч. Михаїла (IХ). Прпп. Константина і Косми Косинських, Староруських (ХIII). Мч. Даниїла Черкаського (1766). Прмчч. Серафима (Богословського) і Феогноста (Пивоварова) (1921); прмч. Анатолія (Смирнова) (після 1930); сщмч. Олексія Красновського пресвітера, прмч. Пахомія (Русина) (1938). Ладанської (Прилуцької) (XVII) та Рудосільської (XIX) ікон Божої Матері. |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Про спосіб майбутнього життя Господь сказав, що там “ні одружуються, ні виходять заміж” (Мф.22:30), тобто не матимуть там місця наші земні життєві стосунки, отже, і всі порядки земного життя. Ні наук, ні мистецтв, ні урядів і нічого іншого не буде. Що ж буде? “Буде Бог все у всьому” (1Кор.15:28). А оскільки Бог – дух, єднається з духом, і духовне діє, то все життя буде там безперервною плином духовних рухів.
Звідси випливає один висновок, що оскільки майбутнє життя – наша мета, а тутешнє – лише приготування до нього, то весь час життя витрачати на одне тільки те, що доречне лише в цьому житті, а в майбутньому непридатне, значить іти проти свого призначення і готувати собі в майбутньому гірку-прегірку долю. Не те, щоб неодмінно вже було потрібно все кинути, але, працюючи скільки потрібно для цього життя, головну турботу треба звертати на приготування до майбутнього, намагаючись, наскільки це можливо, і чорноробство земне обертати на засіб для тієї ж мети.
