Седмиця 34-а після П’ятидесятниці. Глас 8. |
Посту немає.
|
Собор Вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоустого. Сщмч. Іполита, папи Римського і з ним мчч. Кенсорина, Савина, Хрисії діви та інших 20-ти мучеників (III). Блж. Пелагії Дивєєвської (1884).
Прп. Зінона, учня свт. Василія Великого (V). Мч. Феофіла Нового (784). Блгв. Петра, царя Болгарського (967). Прп. Зінона, постника Печерського (XIV). Мч. Стефана (1945).
Євангельські Читання
Утр. – Ін., 36 зач., X, 9-16. Літ. – Свтт.: Євр., 334 зач., XIII, 7-16. Мф., 11 зач., V, 14-19.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЩОБИ ЗРОБИТИ БІЛЬШ ЗНАЧИМОЮ ТУ ІСТИНУ, “ЩО ТРЕБА ЗАВЖДИ МОЛИТИСЯ ТА НЕ СУМУВАТИ”, ЯКЩО НЕ СКОРО ПОЧУЄТЬСЯ МОЛИТВА, АЛЕ ВСІ ПРОДОВЖАТЬ МОЛИТИСЯ, ГОСПОДЬ СКАЗАВ ПРИТЧУ, ЯК СУДДЯ, ЩО НЕ БОЯВСЯ БОГА І НЕ СОРОМИВСЯ ЛЮДЕЙ, ЗАДОВОЛЬНИВ ЗРЕШТОЮ ПРОХАННЯ ВДОВИ, НЕ ТОМУ, ЩО БОГА ПОБОЯВСЯ І ЛЮДЕЙ ПОСОРОМИВСЯ, А ТОМУ, ЩО ВДОВА НЕ ДАВАЛА ЙОМУ СПОКОЮ.
ВІДТАК, ЯКЩО ТАКА ЗАГРУБІЛА ЛЮДИНА НЕ ВИСТОЯЛА ПРОТИ НЕВІДСТУПНОСТІ ПРОХАННЯ, ТО ХІБА БОГ ЛЮДИНОЛЮБНИЙ ТА МИЛОСТИВИЙ НЕ ВИКОНАЄ ПРОХАННЯ, ЯКЕ ПІДНОСИТЬСЯ ДО НЬОГО ЗІ СЛЬОЗАМИ ТА СМИРЕННЯМ?
ОСЬ І ВІДПОВІДЬ НА ТЕ, ЧОМУ МОЛИТВИ НАШІ ЧАСТО НЕ ЧУЮТЬСЯ. ТОМУ ЩО ПІДНОСИМО МИ ПРОХАННЯ НАШІ ДО БОГА НЕ СТАРАННО, НІБИ МИМОХІДЬ, І ДО ТОГО Ж ТАК, ЩО ПОМОЛИВШИСЬ ОДНОГО РАЗУ НИНІ, ЗАВТРА ЧЕКАЄМО ВИКОНАННЯ СВОЄЇ МОЛИТВИ, НЕ ДУМАЮЧИ ПОПОТІТИ ТА ПОТРУДИТИСЬ У МОЛИТВІ.
ОСЬ І НЕ ЧУЄТЬСЯ ТА НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ МОЛИТВА НАША, ТОМУ ЩО САМІ НЕ ВИКОНУЄМО, ЯК СЛІД, ЗАКОНУ МОЛИТВИ.