| Седмиця–загальниця. |
| Перенесення мощей сщмч. Iгнатія Богоносця (107).
Мчч. Романа, Якова, Філофея, Іперихія, Авива, Юліана та Паригорія (297). Мчч. Сильвана єп., Луки диякона та Мокія читця (312). Прп. Лаврентія, затворника Печерського, єп. Туровського, в Ближніх печерах (1194). Прп. Лаврентія, затворника Печерського, в Дальніх печерах (XIII–XIV). Свтт. Герасима (1441– 1467), Питирима (1455), Іони (1470), єпископів Великопермських, Устьвимських. Сщмчч. Іоанна, Леонтія пресвітерів, Константина диякона і з ними 5-ти мучеників (1920). Собор Єкатеринбурзьких святих. |
Євангельські Читання
2 Тим., 295 зач., III, 1-9. Лк., 103 зач., XХ, 45 – ХХІ, 4.* Сщмч.: Євр., 311 зач., IV, 14 – V, 6. Мк., 41 зач., IX, 33-41.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ХТО ТАКІ – “ЯКІ МАЮТЬ ВИГЛЯД БЛАГОЧЕСТЯ, СИЛИ ЖЕ ЙОГО ВІДРЕКЛИСЯ?” І ХТО ІНШІ – “ЯКІ ЗАВЖДИ ВЧАТЬСЯ ТА НЕ МОЖУТЬ ДІЙТИ ДО ПІЗНАННЯ ІСТИНИ”? ПЕРШІ – ЦЕ ТІ, ЯКІ ТРИМАЮТЬ УСІ ЗОВНІШНІ ПОРЯДКИ, У ЯКИХ ПОКАЗАНЕ БЛАГОЧЕСТИВЕ ЖИТТЯ; АЛЕ НЕ МАЮТЬ ТАКОЇ МІЦНОЇ ВОЛІ, ЩОБ І ВНУТРІШНІ СВОЇ НАЛАШТУВАННЯ ТРИМАТИ ТАК, ЯК ВИМАГАЄ ЦЬОГО ІСТИННЕ БЛАГОЧЕСТЯ. ІДУТЬ ДО ХРАМУ ОХОТНО І СТОЯТЬ ТАМ ОХОТНО. АЛЕ НЕ ПРИКЛАДАЮТЬ ЗУСИЛЬ, ЩОБ І РОЗУМОМ СТОЯТИ ПЕРЕД БОГОМ НЕВІДСТУПНО І БЛАГОГОВІЙНО ПРИПАДАТИ ДО НЬОГО.
І ВИХОДИТЬ, ЩО ТОДІ, КОЛИ ЗА ЗОВНІШНІМИ ОЗНАКАМИ ВОНИ У ХРАМІ, ТО ВНУТРІШНІМ СТАНОМ ЇХ ТАМ НЕМАЄ, БО ЗАЛИШИВСЯ У НИХ ОДИН ТІЛЬКИ ОБРАЗ БЛАГОЧЕСТЯ, А СИЛИ ЙОГО НЕМАЄ. ТАК І У ВСЬОМУ ІНШОМУ РОЗУМІЙ. ДРУГІ – ЦЕ ТІ, ЯКІ, ВСТУПИВШИ У СФЕРУ ВІРИ, ТІЛЬКИ І РОБЛЯТЬ, ЩО ПИТАННЯ ВИНАХОДЯТЬ, – ЩО ТЕ, ЩО ЦЕ, ЧОМУ ТАК, А ЧОМУ ТАК. ЛЮДИ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ПОРОЖНЬОЮ ЦІКАВІСТЮ. ЗА ІСТИНОЮ НЕ ГАНЯЮТЬСЯ, А ЛИШЕ БИ ЗАПИТУВАТИ І ЗАПИТУВАТИ. І ВИРІШЕННЯМ ЦИХ ПИТАНЬ НА ДОВГО НЕ ЗУПИНЯЮТЬСЯ, А СКОРО ВІДЧУВАЮТЬ ПОТРЕБУ ЗНАЙТИ ІНШЕ РІШЕННЯ. І ТАК КРУТЯТЬСЯ ДЕНЬ І НІЧ, ПИТАЮЧИ І ПИТАЮЧИ, І НІКОЛИ ПОВНІСТЮ НЕ БУВАЮЧИ ЗАДОВОЛЕНИМ ВІДПОВІДЯМИ. ІНШИЙ ЗА ЗАДОВОЛЕННЯМИ ГАНЯЄТЬСЯ, А ВОНИ ЗА ЗАДОВОЛЕННЯМ СВОЄЇ ЦІКАВОСТІ.
