| Седмиця 36-а після П’ятидесятниці. Глас 2. . |
 Посту немає.
|
Перенесення мощей сщмч. Ігнатія
Богоносця (107).
Мчч. Романа, Якова, Філофея, Іперихія, Авива, Юліана та Паригорія (297). Мчч. Сильвана єпископа, Луки диякона і Мокія читця(312). Свт. Лаврентія, затворника Печерського, єп. Туровського (1194). Прп. Лаврентія, затвроника Печерського, у Дальніх печерах (XIII-XIV). Свтт. Герасима (бл. 1441-1467), Питирима (1455) та Іони (1470), єпископів Великопермських, Устьвимських. Собор Коми святих. Собор Єкатеринбурзьких святих.
Сщмчч. Іоанна та Леонтія пресвитерів, Константина диякона і з ними 5 мучеників (1920).
Євангельські Читання
Як., 56 зач., IV, 7 – V, 9. Мк., 52 зач., XI, 27-33, і за п’ятницу (під зачало): 1 Пет., 58 зач., I, 1-2, 10-12; II, 6-10. Мк., 53 зач., XII, 1-12. Сщмч.: Євр., 311 зач., IV, 14 – V, 6. Мк., 41 зач., IX, 33-41.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У ДЕНЬ БОГОЯВЛЕННЯ ПОКАЗАНО ДІЮ, ЩО ДОМОБУДІВНИЦТВО СПАСІННЯ НАШОГО ЗВЕРШУЄТЬСЯ ГОСПОДОМ ІІСУСОМ ХРИСТОМ З БЛАГОВОЛІННЯ ОТЦЯ ТА СВЯТОГО ДУХА.
НИНІ ЖЕ СЛОВОМ АПОСТОЛА ДОНОСИТЬСЯ ДО НАС, ЩО І СПАСІННЯ КОЖНОГО ЗА ТИМ ДОМОБУДІВНИЦТВОМ БУВАЄ НЕ ІНАКШИМ, ЯК ДІЄЮ ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ ОТЦЯ І СИНА І СВ. ДУХА: “ПО ПРЕДВЕДЕНИЮ БОГА ОТЦА, ПРИ ОСВЯЩЕНИИ ОТ ДУХА, К ПОСЛУШАНИЮ И ОКРОПЛЕНИЮ КРОВИЮ ИИСУСА ХРИСТА”.
ПРОЗРІВАЮЧИ ТОГО, ХТО МАЄ УВІРУВАТИ, БОГ ОТЕЦЬ ЗУСТРІЧАЄ ЙОГО БЛАГОВОЛІННЯМ СВОЇМ ТА ЗАКЛИКАЄ ДО СПАСІННЯ БЛАГОДАТТЮ СВЯТОГО ДУХА. ДУХ СВЯТИЙ, ЗАКЛИКАВШИ ДО ВІРИ ТА ЗМІЦНИВШИСЬ У НІЙ, ОКРОПЛЮЄ ТОГО, ХТО УВІРУВАВ КРОВ’Ю ГОСПОДА СПАСИТЕЛЯ У ТАЇНСТВІ ХРЕЩЕННЯ ТА ОТРИМАВ ЧЕРЕЗ ТЕ ВХІД В НЬОГО, САМ ВСЕЛЯЄТЬСЯ У НЬОГО ТА ВСІЛЯКО СПРИЯЄ ЙОМУ В УЛАШТУВАННІ СВОГО СПАСІННЯ.
ТАК ХВАЛИМО ТА ВЕЛИЧАЄМО ТРІЙЦЮ ПРЕСВЯТУ, БЛАГУ ПОКРОВИТЕЛЬКУ НАШОГО СПАСІННЯ, І ЗІ СВОГО БОКУ, “ПРИКЛАДАЮЧИ ДО ЦЬОГО ВСІ СТАРАННЯ”, ПОСПІШИМО БЛАГОПРИКРАСИТИ СЕБЕ ВСЯКИМИ ЧЕСНОТАМИ, ЗА ОБРАЗОМ СТВОРИВШОГО ТА ВІДТВОРИВШОГО НАС, ЩОБ НЕ ОПИНИТИСЯ “БЕЗ УСПІХУ ТА ПЛОДІВ У ПІЗНАННІ ГОСПОДА” І НЕ ЗАГОРОДИТИ СОБІ “ВХІД У ВІЧНЕ ЦАРСТВО ГОСПОДА НАШОГО”, ДО ЯКОГО ПРИЗВАНІ (2 ПЕТ. 1, 5, 8, 11).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У притчі про виноградника зображена Церква старозавітня та Боже над нею покровительство. Новозавітня Церква унаслідувала старозавітню, тому і її може стосуватися притча ця, а оскільки кожен християнин теж є церквою Бога живого, то і до нього.
Останнє потрібніше нам. Що тут виноградник? Душа, яка отримала прощення гріхів, благодать відродження, дар Святого Духа, як запоруку наслідувати вічного царства, слово Боже, св. таїнства, ангела-охоронителя. Хто виконавці? Свідомість та свобода. Вони отримують дари та обіцяють користуватися ними і плодоносити Господу. Хто несправні виконавці? Ті, які перевагами християнськими хочуть користуватися та користуються, наскільки це можливо у зовнішньому порядку речей, а достойних Господу плодів духовних не приносять.
Хто є послами від Господа? Совість зі страхом Божим, слово Боже, вчителі та пастирі, якими хоче Господь вразумити несправних. Хто не хоче виправитися і не слухає їх; інші гонять їх та стараються заглушити їх голос; інші ж доходять до того, що і проти Самого Господа починають ворогувати, коли віру в Нього відкидають у різних видах. Кінець: “злі зле загинуть”.
