| Седмиця 17-а після П’ятидесятниці. Глас 7. |
 Посту немає.
|
Прп. Євменія
, єп. Гортинського (VII). Прославленя прп. Євфросинії 
Суздальської, у миру Феодулії (1698). Прп. Іларіона Оптинського (1873).
Мц. Аріадни (II). Мцц. Софії та Ірини (III). Мч. Кастора. Мчч. Бідзина, Шалви та Єлизбара, князів Ксанських (1660) (Груз.).
Сщмчч. Олексія і Петра пресвітерів (1918). Сщмч. Амфілохія, єп. Красноярського, Іоанна, Бориса, Михаїла, Володимира, Веніаміна, Константина пресвітерів і мч. Сергія (1937). Собор новомучеників та сповідників землі Володимирської.
Молченської (1405), іменованої “Цілителька” (XVIII), і Староруської ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Еф., 225 зач., IV, 14-19. Мк., 52 зач., XI, 27-33.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Спаситель доводить Своє небесне посланецтво свідченням Іоанна Предтечі, – мовчать, бо нічого було сказати проти, а всі не вірують. Іншого разу справами Своїми теж доводив, – перекрутили “про князя бісівського”. Але це перекручення було виставлено зовсім недоречним, – теж замовкли, а все-таки не увірували.
Так і завжди невіри не вірують, що їм не говори та як переконливо не доводь істину: нічого не зможуть сказати проти, а все одно не увірують. Сказати б: розум у них параліч розбив, але ж про інші всі речі вони говорять з ясним розумом. Тільки коли мова про віру піде, то починають плутатися у поняттях та словах. Плутаються також, коли виставляють погляди свої на заміну основам віри, що дані від Бога. Послухайте всю їхню теорію – дитина розбере, що це сітка павутини, а вони того не бачать.
Незбагненне осліплення! Завзятість невірів можна ще пояснити небажанням вірити, але звідки саме небажання? І від чого воно бере у цьому разі таку владу, що змушує людину розумну свідомо дотримуватися нелогічного образу думок? Тут пітьма – чи вже не від батька пітьми вона?