| Седмиця 2-а після Пасхи. Глас 1. День пісний. |
 Дозволяється риба.
|
Прп. Іоанна
, учня св. Григорія
Декаполита (бл. 820-850).
Мчч. Віктора, Зотика, Зінона, Акиндина та Северіана (303). Свт. Косми спов., єп. Халкідонського, та прп. Авксентія (815-820). Мч. Іоанна Нового з Яніни (1526).
Сщмч. Віссаріона пресвітера (1918). Прмц. Тамари (1942).
Максимівської ікони Божої Матері (1299).
Євангельські Читання
Діян., 13 зач., V, 1-11. Ін., 17 зач., V, 30 – VI, 2.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Від чого так згрішили Ананія та Сапфіра? Від того, що забули, що Бог бачить їхні справи та помисли.
Якщо б тримали вони у думці, що Бог усе бачить і всередині, і ззовні, ясніше, аніж всі люди і навіть вони самі, не прийшло б їм у голову так покривити душею перед Апостолами. Від того ж стаються і наші всі гріхи та грішні замисли. Ухитряємось все прикривати від поглядів людських, і думаємо, що все нічого. Люди точно не бачать нічого і віддають нам ціну, як годиться; але це не змінює нашої нікчемної сутності.
Знаючи це, запитуй себе всякий: чому сатана переконує моє серце брехати в лице Богу? Очі Його, світліші сонця, бачать у потаємних куточках серця; ані ніч, ані море, ані підземелля не ховаються від Нього. Пам’ятай це, і вже потім влаштовуй свою внутрішню та зовнішню, хоч і невидиму поведінку. Якщо б Всевидячий був чужим для нас, – можна би було ще байдуже ставитися до Його всебачення; а то Він же і Суддя, і суд Свій. Можливо, там у Нього вже має статися суд над нами саме тоді, коли ми тільки думаємо сховатися зі своїми гріхами у темній брехні: “Не бачить Бог!”
