| Седмиця 4-а Великого посту, Хрестопоклонна. Глас 2. Великий піст. |
Монастирський устав: cухоядіння (хліб, овочі, фрукти).
|
Мчч. Хрисанфа та Дарії (283) і з ними мчч. Клавдія трибуна, Іларії, жінки його, Іасона і Мавра, синів їхніх, Діодора пресвітера та Маріана диякона.
Мч. Панхарія (близько 302). Прп. Васси Псково-Печерської (близько 1473). Прп. Інокентія Комельського, Вологодського (1521). Прав. Софії, кн. Слуцької (1612). Св. Іоанна спов. (1933); прмц. Матрони (1938). Прп. Симеона Дайбабського (1941) (Серб.). Прославлення прп. Симеона Псково-Печерського (2003).
Ікони Божої Матері, іменованої «Розчулення», Смоленської (1103).
Євангельські Читання
Літургія Передосвячених Дарів.
Перед відпустом зображальних звершується поклоніння Хресту. Під час співу тропаря і кондака Хрест через Царські врата заноситься до вівтаря.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ПРОМОВИВ ГОСПОДЬ ДО АВРАМА: ВИЙДИ ЗО СВОЄЇ ЗЕМЛІ, І ВІД РОДИНИ СВОЄЇ, І З ДОМУ БАТЬКА СВОГО ДО КРАЮ, ЯКИЙ Я ТОБІ ПОКАЖУ”. ЦЕ ОЧЕВИДНИЙ ОБРАЗ ТІЄЇ ЗМІНИ СЕРДЕЧНОЇ, ЯКА ЗВЕРШУЄТЬСЯ В ІСТИННО ВІРУЮЧИХ, КОЛИ ВОНИ ЩИРО БЕРУТЬ НА СЕБЕ ХРЕСТ СВІЙ ТА СЛІДУЮТЬ ХРИСТУ.
ЗАЛИШАЮТЬ ВОНИ ОТЦЯ СВОГО – САМІСТЬ, РОЗПИНАЮЧИ ЇЇ САМОВІДРЕЧЕННЯМ; ЗАЛИШАЮТЬ РІД СВІЙ – СВОЇ ВЛАСНІ ГРІХОВНІ СХИЛЬНОСТІ, ПРИСТРАСТІ ТА ЗВИЧКИ, РОЗІП’ЯВШИ ЇХ РІШУЧІСТЮ НЕУХИЛЬНО У ВСЬОМУ СЛІДУВАТИ ПРИСТРАСНОВБИВЧИМ ЗАПОВІДЯМ ГОСПОДНІМ; ЗАЛИШАЮТЬ ЗЕМЛЮ СВОЮ, УСЮ ОБЛАСТЬ ГРІХОВНУ, СВІТ ЗІ ВСІМА ЙОГО ВИМОГАМИ, РОЗПИНАЮЧИ ЙОГО РІШУЧІСТЮ БУТИ ДЛЯ НЬОГО ЧУЖИМ, ХОЧА БИ ДЛЯ ЦЬОГО НЕОБХІДНО БУЛО ПОТЕРПІТИ НЕ ТІЛЬКИ ВТРАТИ У МАЙНІ ТА ВАЗІ СУСПІЛЬНІЙ, АЛЕ І САМУ СМЕРТЬ.
