Слов’яни Бога називають Богом, тому що Він є істинним джерелом благ, що дарує людям справжнє щастя.
Про це розповів протоієрей Володимир Долгих.
«Як відомо, слов’янські мови відносяться до індоєвропейської групи, тому більшість лінгвістів вважає, що звичне для нас слово «Бог» є спорідненим санскритським bhaga або іранським baga, що означає «наділяючий» або «обдаруючий». Є ще поняття bhagas, тобто «надбання» чи «щастя». Як бачимо, наші предки в даному випадку намагалися підібрати таке слово, яке найкраще виражало б їх досвід зустрічі з чимось надмірним, з Божеством», – пояснив священник.
Він також розповів, чому у слов’янській традиції виникло слово Господь – його значення співвідноситься до поняття «господин» чи «господар», у християнському розумінні – «владика».
«З цим поняттям так само тісно пов’язана назва Бога Творцем. Таким чином, виходить, що Бог = Владика всесвіту через те, що Він і Творець її, але він Господин, який виділяє блага своєму творінню… Ми і весь навколишній світ – діти Його, а саме слово «отець» походить із дитячої мови: праіндоєвропейське atta – це звернення дитини до будь-кого з батьків», – нагадав протоієрей Володимир.
Священник пояснив, що Бог називається Отцем не лише у своєму ставленні до світу і людини, а й у контексті Святої Трійці.
«Син Божий не був створений, як був створений інший, хоч матеріальний, хоч духовний, світ. Бог Отець названий «Отцем», оскільки Він є причиною існування Бога Сина, але Бог Син дорівнює Богу Отцю і ні в чому не нижче Його. Тут найменування Бога «Отцем» використовується лише тому, що наша мова не може якось адекватніше відобразити таємницю відносин між Особами Святої Трійці», – підсумував священик.
