Щоб переглянути усі фото, наведіть мишку на перше головне фото, після чого з’явиться стрілочка гортати праворуч.
Завершилася 4 зміна для дівчат у православному дитячому таборі «Стежина добрА». Зміна називалася «Острів духовних скарбів» – усі юні учасниці були поділені на загони-«племена» і в ігровій, цікавій для дітей формі шукали і намагалися осягнути безцінні скарби – мудрість, радість, смирення, доброту, дружбу, покаяння, щирість…
День 11. Православний дитячий табір #СтежинадобрА. 4 зміна 2019: #Острів духовних скарбів 🙂 Закриття зміни!
Gepostet von Стежина добрА am Samstag, 10. August 2019
Дні були насичені безліччю пізнавальних квестів, духовних бесід. Розвивали свої художні та музичні здібності дівчата під час творчих майстер-класів і сценічних виступів. На вечір духовної пісні завітали і насельниці Свято-Троїцького Старосільського жіночого монастиря. Значна увага приділялася і оздоровленню – особливо багатьом вихованкам табору подобалося спортивне орієнтування, а погода не завадила відпочити і загартуватися у басейні.
Спортивні заходи та п’ятиразове харчування допомагали підбадьоритися тілесно. Натомість щоденна ранкова і вечірня молитва давала дівчатам змогу зміцнитися і духовно – для декого з них, ймовірно, це були перші, а тому такі важливі кроки на шляху до пізнання Бога. Кульмінацією зміни була участь вихованок у Таїнствах Сповіді і Причастя.
Організацію спортивних та творчих заходів забезпечували численні вожаті та запрошені професійні педагоги, а про духовні складові відпочинку турбувалися священик Павло Чамахуд та директор табору, ієромонах Ілля (Вишневський).
Марина, 10 років: “Відпочинок проходить добре. Сподобалися квести, спортивне орієнтування, а особливо – Сповідь, мені стало легше на душі. Я приїхала сама, але знайшла тут багато подруг. Думаю, після завершення зміни будемо зідзвонюватися і переписуватися. Може, вдасться і їздити в гості одна до одної”.
Олена, 12 років: “Я у цьому таборі вперше. У нас хороші вожаті, тут весело. Найбільше сподобалося, що ходили до храму. Нам сказали бути спокійнішими. Ми спочатку постилися декілька днів, у суботу ввечері сповідалися, потім читали молитви. Майже всі плакали, як ішли до Сповіді, але після Причастя всім було легко і радісно на душі”.
Текст – ДІАНА КОРОТЄЄВА
