– Владико, зараз люди і так позбавлені життєвих радощів, а піст забирає і те мале, що є. Як постувати в таких умовах?

– Земне життя дане людині для того, щоб досягти вічного спасіння. І від нас же багато чого не залежить: коли народитися, в яку епоху, хто стане нашими батьками, де буде наша земна батьківщина.

Все це дається нам Богом в рамках Його турботи про людину, в рамках Промислу Божого.

І наше завдання всім свої єством, усіма своїми силами очистити своє серце і зробити душу здатною жити у вічності.

Тому не потрібно нарікати на складну ситуацію, в якій ми опинилися. Коли нам добре, ми ж часто забуваємо про Бога і дуже зрідка Йому дякуємо. А коли якісь особливі переживання трапляються, складнощі, то ми починаємо шукати причину, чому так відбувається.

Віруючій людині все зрозуміло. Вона зосереджена на духовному житті. А духовне життя – це завжди внутрішнє боріння, завжди бажання побачити себе в правдивому світлі, якими ми є насправді.

І побачивши увесь свій бруд, ми повинні його очищати усіма можливими засобами і інструментами. У тому числі і постом.

Неправильно думати, що, наприклад, в період кризи є якийсь особливий піст, є особливі утримання. Інша справа, що в кризу нас сама ситуація змушує замислитися над сенсом свого життя, ми намагаємося осягнути суть подій, вчинків.

Постувати потрібно завжди так, щоб отримати духовну користь.

А духовна користь буде тільки тоді, коли ми навчимося смирення, причому не теоретично, а будемо відчувати свою повну нездатність самостійно досягти досконалості. І будемо добрішими до тих людей, які поруч, яким теж не так вже й легко. Але у яких, можливо, немає тієї благодатної допомоги, яка є у нас, людей церковних.

Тому піст покликаний через самоприниження, самообмеження зруйнувати і стерти дебелість, як пишеться в наших богослужбових книгах. Піст – спосіб досягти м’якості душі, яка робить людину здатною почути Бога і прийняти іншу людину.

І це є нашим головним завданням в піст. Знову полюбити Бога і повернути собі втрачений рай.

Записала Наталія Горошкова

Джерело