Найголовніше у Християнстві – любов. Але як навчитися, щоб це розуміння було не тільки на словах, а головне – на справах. Що таке «справи любові», і як підійти до них на практиці?

 

я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше (Фил. 1: 9).

Дійсно, у Християнстві найголовніше – любов. Але щоб це розуміння залишалося не тільки на словах, треба вчитися жити так, щоб кожне слово і кожна справа освячувалися любов’ю. Як підійти до цього на практиці?

Досвідчені духовно люди звертають увагу на те, що любов може спалахнути в душі тоді, коли в ній є вдячність. Навіть тоді, коли ми нічого не відчуваємо в душі, навіть тоді, коли нам здається, що ми не здатні до жодних добрих почуттів, ми можемо зосередитися на думці про те, що Бог нам дав і дає щодень як дар.

Ми не вміємо це цінувати. Якщо усвідомлюємо це, то частіше за все коли захворіли самі або захворів хтось із наших близьких. Тоді і за своєї бездушності відчуваємо, що життя – благо і що білий світ для всіх є милим.

Дай, Боже, нам рішучості тепер над цим замислитися, щоб не змушувати Бога вчити нас у такий спосіб. Якщо ми зуміємо збирати свої думки так, як збільшувальне скло збирає розсіяні промені сонця, то зможемо і в своєму серці відчути вогник любові до Бога.

Спалахнути він може тільки в тому випадку, якщо навколо буде відповідний матеріал – вдячність Богу за все. З розвитком здатності дякувати буде зростати і готовність поділитися всім, чим Бог нас обдарував, а значить – явити любов на справі.

Справи любові залучать милість Божу, і Він дасть почуття любові і до людей. Отже, наша старанність і допомога Божа дадуть нам радість любити Бога і любити ближнього.