Усі цитати взяті з книги “Слова святого отця нашого Іоанна Архієпископа Шанхайського та Сан-Франциського”. Зібрані разом вони дають розгорнуту картину, яка відображає пастирсько-богословський досвід Владики.
Цитати зібрані із різних проповідей (ні одна з яких не присвячена спеціально Таїнству причастя) та для зручності оснащені заголовками.
1. Таїнство Причастя встановлено Господом на Тайній вечері.
Водночас у Тіло та Кров Христові додаються хліб та вино за Божественною літургією і вірні причащаються їх. Так встановив Сам Христос, який причастив Своїх апостолів за Тайною вечерею зі словами “приимите, ядите: сие есть тело Мое; пиите от нея вси, сия бо есть кровь Моя новаго завета” (Матф 26, 26-28).
2. Причастя – літургічний спомин Тайної вечері.
У Великий четвер зершує Господь Тайну Вечерю та літургія того дня особливо яскраво нагадує про те, що, причащаючись Святих Тайн з благоговінням, ми з апостолами вкушаємо Тіла та Крові Христових, а ті, хто причащається недостойно, уподібнюються Іуді. Але кожен нехай прагне причаститися, щиро каючись у гріхах своїх, та отримати милість від Господа.
3. Причастя освячує людину.
Для повного освячення людини тіло раба Господнього повинне з’єднатися з Тілом Христовим і те звершується у таїнстві Святого причастя.
4. Причастя – джерело духовної теплоти.
Уже тепер дає Христос відчути радість та солодкість Його Благодаті. Укріплює наші душі та тіло Божественними Своїми Таїнствами… Наповнює інколи нас невиразним зворушенням та теплотою духовною після благоговійного причастя святих Його Тайн.
5. Причастя – початок раю на землі.
Початок пекла вже тут на землі. Також і рай починається у душі людини вже у земному житті. Тут уже бувають дотики Божественного у день Світлого воскресіння, і коли достойно причащаємось.
6. Причастя приєднує до всієї повноти Божества та до вічного життя.
З’єднуючись з Воскреслим Господом та через Нього зі всією Присносущною Трійцею, людина почерпає від Неї силу для вічного життя та сама стає безсмертною.
7. Через причастя та власну добру волю людина стає новим творінням.
Освячується та спілкується з Богом не тільки душа, але і тіло людини у причасті Тіла та Крові Христових, через Якого з’єднується зі всією Святої Трійцею. Благодаттю Божою за участі власної волі та зусиль людина стає новим творінням, учасником вічного Царства Божого.
8. Той, хто достойно причащається та готовий послужити Господу, стає зброєю Божественної волі.
Хто причащається з благоговінням, любов’ю та готовністю принести себе на служіння Йому, тісно з’єднується з Ним та стає зброєю Його Божественної волі.
9. Причастя – перемога над гріхом та смертю.
Причастям Тіла та Крові Христових є прийняття у собі Воскреслого Христа, переможця смерті, який дарує тим, хто з Ним, перемогу над гріхом та смертю.
10. Причастя – передвісник вічного життя.
Зберігаючи у собі благодатний дар Причастя, ми маємо запоруку та передвісник вічного блаженного життя душі та тіла.
11. Причастя – джерело вічної радості та споглядання слави Воскреслого Христа.
З’єднавшись духом та тілом з Христом у цьому житті, духом і тілом будемо з Ним і в наступному житті. Благодатні струмені Животворящих Тайн Тіла та Крові Христових є джерелом нашої вічної радості у спілкуванні з Воскреслим Христом та спогляданням Його слави.
12. Через причастя віруюча людина стає членом великого Тіла Христового (тобто Церкви).
Прийняті нами істине Тіло та істина Кров Христові стають частиною великого Тіла Христового.
* * *
Ми причащаємося Тіла та Крові Христових (у святих Тайнах), щоб самим бути членами Тіла Христового (Церкви).
* * *
Божественна Євхаристія, принесення безкровної жертви та причащання нею освячує та укріпляє її учасників, робить тих, хто вкушає Тіло та Кров Христових, істинними членами Тіла Його Церкви.
13. Спасіння людей через споріднення з Божественним життям Тіла Христового є метою Церкви.
Усі частини Вселенської Церкви мають одну загальну мету – проповідь Слова Божого, підготовку людей до того, щоб вони ставали здатними бути членами Тіла Христового і, ставши такими, усе більше і більше, все щиріше та міцніше з’єдналися з Божественним Спасительним життям Тіла Христового, бо у тому і є спасіння людей.
14. Але також і сама Церква є євхаристичною єдністю віруючих.
З православного розуміння Церкву становлять не тільки ієрархи та священнослужителі, але і весь віруючий православний народ. Ця їх сукупність та єдність, які приєднуються у Святих Таїнствах Христу, і є Церква, Тіло Христове.
15. Для чого необхідно постійно причащатися.
Християнин через покаяння очищується, з’єднується тісніше з Христом у причасті святих Тайн, але потім знову осідає на нього пил гріха та віддаляє від Христа і Церкви, ось чому знову потрібні покаяння та причастя.
Поки не закінчиться земне життя людини, до самого виходу душі з тіла, продовжується у ній боротьба між гріхом та правдою. Якого би високого, духовного та морального стану хто не досягнув, можливо для нього поступове або ж стрімке, глибоке падіння у безодню гріха. Ось чому необхідне для кожного причастя святих Тіла та Крові Христових, які укріпляють наше спілкування з Ним та орошають живильні струмені Благодаті Святого Духа, які течуть Тілом Церкви. Наскільки важливим є причастя святих Тайн, показує життя преподобного Онуфрія Великого, якому як і іншим відшельникам, що перебували у тій пустелі, ангели приносили святе Причастя; преподобної Марії Єгипетської, кінцевим бажанням якої після багатьох років пустельного життя було прийняття святих Тайн; преподобного Саватія Соловецького та багатьох інших. Не даремно ж сказав Господь: “Аминь, аминь глаголю вам, аще не снесте плоти Сына Человеческого, ни пиете Крови Его, живота не имате в себе” (Иоан. 6, 53).
16. Частота причастя – запорука спілкування з Христом у майбутньому Царстві.
Чим більше людина знаходиться під дією благодаті причастя та тісніше з’єдналась з Христом, тим більше вона буде насолоджуватися спілкуванням з Христом і в прийдешньому Його Царстві.
17. Приєднуючись до Тіла Христового, будемо прагнути до Нього і духовно.
Церква Христова є Тіло Христове, Сам Він очолює її та Божественним Своїм Тілом і Кров’ю живить віруючих, живить чад Своєї Церкви, тому ми єдино з Христом та тілесно повинні бути і духовно. Ми тілом з’єднуємось з Христом через Божественне Причастя, повинні душевно примкнути та відразу ж слідувати Його заповідям.
* * *
Звичайно, для єднання з Христом недостатньо тільки з’єднання нашого тіла з Тілом Христовим. Вкушання Тіла Христового буває благотворним, коли духом устремимся до Нього та з’єднаємося з Ним. Прийняття Тіла Христового при відразі до Нього духом подібне дотикам до Христа тих, хто Його бив і розпинав Його. Дотики їх до Нього послужили їм не у спасіння та зцілення, а в осудження.
Переклад з рос. Любові Максимчук
