Франція – це не якась там країна, що розвивається, вона крокує попереду багатьох. Проте в останні роки 80 тисяч французів стали мусульманами. Чому? А тому, що гріх увійшов у них в моду, але їх звинувачує совість, і вони хочуть її заспокоїти. Давні греки, бажаючи виправдати свої пристрасті, придумали собі дванадцять богів. Так само і французи – постаралися знайти собі таку релігію, яка виправдовувала б їхні пристрасті, щоб це питання їх більше не турбувало. Мусульманство, можна сказати, їх влаштовує: дружин можна брати, скільки хочеш, а в житті іншому ця віра обіцяє плоди – непочатий край, сметани – хоч греблю гати, а меду – просто море розливне. І якщо померлого обмиють після смерті теплою водою, то він якби очищається від гріхів – скільки б їх не було. Йдуть до Аллаха чистими! Що ж тут ще потрібно? Так все зручно! Але французи не знайдуть собі спокою. Вони прагнуть до внутрішнього світу, але не знайдуть його, тому що виправдання пристрастям немає.
Що б не вигадували люди, за якою б байдужістю вони не ховалися – спокою вони все одно не знаходять. Прагнучи виправдати те, чому нема виправдання, вони мучаться в душі. Вони стурбовані зсередини. Тому, нещасні, шукають собі розваги, бігають по барах і дискотеках, напиваються, дивляться телевізор… Тобто переживають докори сумління, і заради того, щоб забутися, вони займаються глупствами. І навіть коли сплять – думаєш, вони спокійні? У людини є совість. Совість – найперше Священне Писання, дане Богом первозданним людям. Ми «знімаємо» совість з наших батьків як фотокопію. Як би людина не зневажала свою совість – ця совість все одно буде звинувачувати її зсередини. Тому і говорять: «Його хробак точить». Адже нема нічого солодшого, ніж мирна спокійна совість. Така людина почуває себе внутрішньо окриленою, і тоді вона летить.
