Любов потрібно не тільки відчувати, а й виявляти – тільки тоді вона буде справжньою і призведе до єднання з Творцем, нагадав єпископ Віктор (Коцаба).
Любов до Бога залежить не від настрою і власних емоційних переживань людини, а від його ставлення до практичного дотримання заповідей Божих. Про це єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) розповів у своєму авторському блозі на сторінках інтернет–видання «Я–кореспондент».
Владика нагадав слова апостола Павла про відлучення від спілкування з Церквою кожного, хто не любить Спасителя світу: «Хто не любить Господа Ісуса Христа, – анафема, маран–aфa. Благодать Господа нашого Іісуса Христа з вами, і любов моя з усіма вами у Христі Іісусі. Амінь» (1 Кор. 16, 22-24).
«Анафема – це не прокляття, а констатація факту відпадання людини від Церкви, – підкреслив він. – Іншими словами, анафема є свідченням про те, що та чи інша людина вже не відноситься до Православної Церкви. Анафема – це, скоріше, плач і скорбота по тому, хто відпав, ніж щось інше. Водночас анафема – це найстрашніше, що може статися з християнином, адже той, хто підпав під анафему, вже не є частиною тіла Христового. А первоверховний апостол Павло говорить, що відсутність любові до Бога вже є свідчення відпадання від нього».
За словом ієрарха, на питання про те, що означає любити Бога, відповів сам Господь Іісус Христос.
«Звертаючись до своїх учнів, а разом з ними і до нас, Він каже: «Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене; а хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю його і об’явлюсь йому Сам” (Ін. 14, 21). Ці слова Христа потрібно сприймати як якусь інструкцію до дії. Тобто любов до Бога – це акт практичний, а не тільки теоретичний. Слова Спасителя чітко говорять про дієву сторону розуміння любові. Любов, таким чином, це конкретні справи, в даному випадку – виконання заповідей Божих», – пояснив владика Віктор.
На жаль, зазначив він, переважна більшість сучасних людей сам термін «любов» сприймають з емоційної точки зору, «вони воліють “відчувати” любов, а не “переживати” її. Звідси – відсутність певного психо–емоційного стану приймається за відсутність любові».
«Однак Христос чітко вказує, що любити Бога можна тільки тоді, коли виконуєш його настанови. Наша любов до Творця залежить не від настрою, не від почуттів і не від власних емоційних переживань, а лише від того, як ми ставимося до практичного дотримання заповідей Божих. Ми повинні не тільки відчувати любов, але і відтворювати, проявляти її. Тільки в такому випадку вона буде справжньою. І тільки в цьому випадку наша любов приведе нас до єднання з нашим Творцем», – резюмував єпископ Баришівський Віктор.
