Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна – це одне з великих свят. Великі свята по значущості йдуть після 12-ти двунадесятих свят. Різдво Іоанна Хрестителя відзначається 7 липня за новим стилем. У цей день віруючі згадують, як в родині іудейського священика Захарії і його дружини Єлизавети народився майбутній пророк, який передбачить пришестя Месії – Іісуса Христа, а потім хрестить його в водах річки Йордан.
До цього свята Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ, у рамках спільного проекту, публікує матеріал про життя святого, підготовлений редакцією журналу “Фома в Україні”.
Історія життя Іоанна Предтечі
Іоанн Хреститель – найбільш шанований християнський святий після Богородиці. Іісус Христос говорив про нього: «Істинно кажу вам: з народжених жінками не було більшого за Іоанна Хрестителя» (Мф. 11:11).
Майбутній великий пророк народився в сім’ї праведних Захарії і Єлизавети. По материнській лінії Іоанн був родичем Іісуса Христа і народився на шість місяців раніше Нього.
Іоанн був останнім пророком серед безлічі праведників, які передбачали пришестя Месії, який звільнить народ Ізраїлю. Іоанна називають Предтечею і Хрестителем. Предтечею – тому що він прийшов перед Христом і проповідував народу Його пришестя. Хрестителем – тому що він хрестив Спасителя в Йордані.
Перш ніж почати свою проповідь, Іоанн багато років жив в пустелі – готувався до свого служіння постом і молитвою. Носив грубий одяг, харчувався одними медом і акридами (сараною). Коли йому виповнилося 30 років, Господь звелів йому вийти з пустелі і проповідувати пришестя Христа.
Іоанн прийшов на річку Йордан, у якій іудеї традиційно здійснювали релігійні обмивання. Тут він став говорити народу про покаяння і хрещення на відпущення гріхів і хрестив людей в водах. Це не було Таїнством Хрещення, яким ми його знаємо зараз, але було його прообразом.
Народ вірив пророцтвам Іоанна Предтечі, багато хрестилися в Йордані. І ось, одного разу до берегів річки прийшов Сам Іісус Христос. Спаситель попросив Іоанна хрестити Його. Пророк був здивований до глибини душі і сказав: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?». Але Христос запевнив його, що «належить нам виповнити усю правду». Під час хрещення «розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і був голос із неба, Який говорив: Ти Син Мій Улюблений, в Тобі моє благовоління! »(Лк. 3: 21-22).
Хрещенням Іісуса Христа увінчалася проповідь Іоанна Предтечі. Йому була уготована мученицька смерть. Цар Ірод Антипа, син царя Ірода Великого (який після Різдва Христового наказав убити всіх вифлеємських немовлят) ув’язнив пророка в темницю за те, що той викривав його злочинний шлюб з Іродіадою. На бенкеті на честь дня народження дочка Іродіади Соломія танцювала для Ірода, і в нагороду за танець мати намовила її попросити у царя смерті пророка. Іоанну Хрестителю відтяли голову, і Соломія принесла її на блюді Іродіаді. На згадку про це встановлене церковне свято – Усікновення глави Іоанна Предтечі.
Події Різдва Іоанна Предтечі
В Євангелії від Луки ми читаємо чудову історію зачаття Іоанна Предтечі. Архангел Гавриїл з’явився його батькові – іудейському священику Захарії, коли той служив у Єрусалимському храмі. І розповів йому народження сина: «Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоанн; і буде тобі радість і втіха, і багато народженню його зрадіють, бо він буде великий перед Господом; вина і сікера не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї; І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього І йтиме перед Ним в дусі і силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних до образу думок праведників, щоб представити Господу народ приготований»(Лк. 1: 13-17).
Захарія не повірив ангелові: адже вони з Єлизаветою були вже літніми людьми і до того ж безплідні. За недовіру Архангел покарав його німотою.
Єлизавета була родичкою Діви Марії. Марія прийшла провідати вагітну Єлизавету, і, «коли почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Єлисавета Духа Святого» (Лк. 1:41).
Як пише євангеліст Лука, Іоанн Предтеча народився на півроку раніше Іісуса. На восьмий день, згідно з законом Мойсея, відбулося його обрізання. Мати назвала сина Іоанном, і це дуже здивувало родичів: ніхто в родині не носив це ім’я. Але Захарія, який все ще був німий, взяв дощечку і написав: «Іоанн імення йому». У той же момент священик знову знайшов дар мови і відразу став прославляти Господа і говорити про те, що його син передбачить прихід Месії всьому іудейського народу.
Після Різдва Іісуса Христа цар Ірод Великий наказав убити всіх немовлят у Вифлеємі. Дізнавшись про це, мати Іоанна Предтечі Єлизавета втекла зі своїм сином в пустелю. Як говорить легенда, Захарія залишився в Єрусалимі: він повинен був виконував своє священиче служіння в храмі. Ірод послав до нього воїнів – хотів з’ясувати, де ховається Єлизавета з немовлям. Захарія не видав таємниці, і його вбили прямо в храмі.
За переказами, праведна Єлизавета жила в пустелі разом з сином. Після її смерті Іоанн проводив свої дні в молитві і пості, так пророк готував себе до проповіді про пришестя Месії – Спасителя.
Іконографія Різдва Іоанна Предтечі
Найперша зі збережених ікон Різдва Іоанна Хрестителя знайдена на фресках Софійської церкви в Охриді, написана вона в середині XI століття.
В епоху Візантії іконографічний сюжет свята був головним у циклі дитинства Іоанна Предтечі. Іконописці зображували праведну Єлизавету, яка лежить на ложі. У сюжет також включили євангельський епізод «Наречення імені Іоанна Захарією».
У XIV столітті на іконах Різдва Іоанна Хрестителя стали з’являтися побутові деталі: зображення столу з наїдками поруч із ліжком Єлизавети, сцена «Заколисування немовляти». У XVI-XVII століттях різдво пророка стало також частиною його житійних циклів.
Свята, пов’язані зі святим Іоанном Предтечею
На честь Іоанна Хрестителя в Церкві є декілька свят:
6 жовтня – зачаття,
7 липня – Різдво,
11 вересня – усікновіння глави,
20 січня – Собор Іоанна Хрестителя у зв’язку зі святом Хрещення Господнього,
9 березня – перше і друге знайдення Глави,
7 червня – третє знайдення його Глави,
25 жовтня – свято перенесення його правої руки з Мальти до Гатчини.